УХВАЛА

25 червня 2019 року

Київ

справа №826/11073/16

адміністративне провадження №К/9901/17244/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 у справі №826/11073/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Продукт" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-Продукт" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2019 позов задоволено частково.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.05.2019 клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків та поновлення строку на апеляційне оскарження залишив без задоволення, та відмовив у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2019 у справі №826/11073/16.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві
19.06.2019 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві, судом з'ясовано наступні обставини.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2019 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві в частині неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновку про повернення на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Продукт" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2014 року в сумі 1572000,00грн. в період з 30.01.2015 по
16.07.2015. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві 04.04.2019, тобто з пропуском встановленого КАС України процесуального стоку на апеляційне оскарження, оскаржило його в апеляційному порядку. Одночасно, відповідачем до апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення стоку на апеляційне оскарження в якому останній просить суд визнати поважними причини пропуску такого строку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2019 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 295 КАС України, оскільки наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави визнані судом неповажними; статті 296 Кодексу, у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не додано докази сплати судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтоване клопотання із зазначенням інших підстав з доданням належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у строк визначений законом та надати докази сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві у клопотанні про поновлення пропущеного строку не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які могли б бути визнані судом поважними, а також не надано жодних доказів, які б підтверджували поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги. Також суд звернув увагу, що копію оскаржуваного рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2019 представник відповідача отримав 04.03.2019, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення та відомостями з сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" за штриховим ідентифікатором №0105103361466, в той час, як апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 04.04.2019, тобто поза межами тридцяти денного строку на апеляційне оскарження, без обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою, зокрема, з моменту отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від
10.05.2019 про залишення апеляційної скарги без руху, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві, в межах визначеного судом строку, на адресу суду було скеровано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2019.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що у зв'язку з проведенням реорганізації в рамках комплексної реформи органів державної фіскальної служби та тривалістю процедури зі сплати судового збору, відповідачем з об'єктивних та незалежних від нього причин подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2019 з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.05.2019 визнав наведені податковим органом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв'язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України. Одночасно цією ж ухвалою суд залишив без задоволення клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків та поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.05.2019 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших причин поважності пропуску такого строку та доказів сплати и судового збору. Наведені відповідачем у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що посилання відповідача на триваючу процедуру реорганізації органів державної фіскальної служби не може бути підставою для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та відкриття апеляційного провадження, оскільки процедура реорганізації суб'єкта владних повноважень не може бути підставою для невиконання останнім своїх повноважень у порядку та у спосіб, визначених законодавством України.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації заявником права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що посилання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві на процедуру реорганізації в рамках комплексної реформи органів державної фіскальної служби не може бути поважною причиною пропуску встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження, оскільки податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому неухильне виконання своїх професійних обов'язків не повинно ставитись в залежність від організації діяльності органів доходів і зборі, у зв'язку з тим, що вказана обставина є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, яка не повинна впливати на своєчасне виконання обов'язків його працівниками.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2019.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 у справі №826/11073/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Продукт" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає..........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова

Судді Верховного Суду