Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.05.2019 року у справі №810/3879/18

УХВАЛА

24 травня 2019 року

Київ

справа №810/3879/18

адміністративне провадження №К/9901/14326/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А, Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року

у справі №810/3879/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бензотрейд"

до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у справі №810/3879/18.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається з ухвали про відкриття провадження у справі у суді першої інстанції від 30 липня 2018 року зазначена справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 2 статі 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. В касаційній скарзі податковий орган повідомляє Верховний Суд про обставини справи та цитує норми законодавства, які регулюють питання реєстрації податкових накладних, однак жодним чином не зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права.

Окрім того, Суд вважає за необхідне зазначити таке.

У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у справі придбав у ТОВ "Андреас Штіль" товар, зокрема: Обприскувач SR430-5 шт. по накладній № 1954 від 30 жовтня 2018 року; Конусоподібна решітка - 1 шт. по накладній № 4329 від 02 березня 2018 року. Факт поставки даного товару підтверджується товарно-транспортними накладними №Р1953 від 30.01.2018 року, №Р4329 від 02.03.2018 року. Факт проведення поставки в бухгалтерському обліку ТОВ "Бензотрейд" підтверджується даними картки рахунку 281 за номенклатурою Обприскувач SR430.

02 березня 2015 року між позивачем та ТОВ "БЛІСТО" було укладено договір купівлі-продажу № 64.

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ "Бензотрейд" було реалізовано (передано у власність) ТОВ "БЛІСТО" товар, а саме: Обприскувач SR430-1 шт., Конусоподібна решітка - 1 шт., що підтверджується даними видаткової накладної №349 від 02 квітня 2018 року.

Відповідно до вимог чинного податкового законодавства, зокрема, статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Бензотрейд" було складено податкову накладну № 7 від 02 квітня 2018 року та 17 квітня 2018 року направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до податкового органу.

Судами першої та апеляційної інстанції досліджено зміст Квитанцій №1 від 17 квітня 2018 року та встановлено, що реєстрація податкової накладної від 02 квітня 2018 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена у відповідності до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки остання відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Разом із цим, підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі-Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень ~law16~ Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації ~law17~, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із ~law18~ та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із ~law19~.

21 лютого 2018 року на виконання вимог ~law20~ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов'язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Водночас до 25 травня 2018 року був чинним наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Наказ № 567).

Наказ № 567 як нормативний правовий акт, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян, на виконання вимог статті 117 Конституції України та відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 та наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567.

Ці акти визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з безпідставності зупинення податковим органом реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у Квитанціях вказано критерій ризиковості, визначений виключно листом ДФС від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18. При цьому листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18 (К/9901/4668/19).

Порушення податковим органом законодавства при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкових накладних призвело до протиправності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Отже, Суд приходить до висновку, що правильне застосування судами попередніх інстанцій норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її тлумачення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, враховуючи, що правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та враховуючи необґрунтованість касаційної скарги у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у справі №810/3879/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бензотрейд" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. А. Гончарова

І. Я. Олендер