Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.12.2019 року у справі №520/5070/19
Ухвала КАС ВП від 25.12.2019 року у справі №520/5070/19

УХВАЛА

24 грудня 2019 року

Київ

справа №520/5070/19

адміністративне провадження №К/9901/35579/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В. П.,

суддів: Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області (правонаступник Головного управління ДФС у Харківській області) на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2019 у справі №520/5070/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Колос" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 по справі №520/5070/19 адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Колос" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення №00000821402, №00000831402, №00000841402 від 25.02.2019 року, які прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області. Стягнуто на користь приватного акціонерного товариства "Колос" судові витрати в розмірі 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області.

03.09.2019 позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення в порядку ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій заявник просив винести додаткове судове рішення у справі №520/5070/19 про розподіл судових витрат та стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Колос" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Харківській області судові витрати на правничу допомогу у розмірі 175120,00 грн., які були понесені позивачем в результаті розгляду справи в суді.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від
09.09.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2019 заяву позивача задоволено частково. Доповнено резолютивну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 по справі № 520/5070/19 абзацом наступного змісту: Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь приватного акціонерного товариства "Колос" 25405 (двадцять п'ять тисяч чотириста п'ять)
грн. 00 коп. у відшкодування судових витрат. В задоволенні іншої частини вимог заяви про винесення додаткового судового рішення - відмовити.

Вважаючи, що вказані рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, Суд приходить до висновку про її необґрунтованість, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому ч. 2,3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Стягуючи витрати на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 ст. 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, з аналізу наведених правових норм, вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

При цьому, варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Також, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

На підтвердження вищезазначених обставин позивачем надано договір про надання правничої допомоги №2-1/42-2019/149К, укладений між ПрАТ "Колос" (Довіритель) та адвокатським об'єднанням "КМ Партнери" (Об'єднання) від 15.05.2019.

На підтвердження розрахунку вартості послуг адвоката до заяви додано опис послуг.

Таким чином, аналізуючи все вищенаведене, ураховуючи документи, надані позивачем на підтвердження витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката та його помічника, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що з огляду на обсяг наданих правничих послуг Об'єднанням до стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрат за надання правничої допомоги підлягає сума у розмірі 25405,00 грн., а тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі.

Крім того, Верховний Суд у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Із вищевикладеного колегія суддів вбачає, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Доводи відповідача про те, що позивач з порушенням п'ятиденного строку подав заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, з огляду на дату такої заяви, чим доводить про недотримання ним вимог ч. 7 ст. 139 КАС України не приймаються Верховним Судом, так як в даному випадку за наслідками розгляду заяви позивача, суд першої інстанції постановив додаткове судове рішення, що передбачено ч. 5 ст. 143 КАС України. При цьому, згідно із приписами ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суди встановили, що рішення суду першої інстанції було винесено 23.08.2019, а заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу подана засобами зв'язку 28.08.2019, тобто у строки передбачені нормами КАС України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому ч. 2,3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Положенням п. 2 ч. 2 зазначеної статті встановлено, що суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст.ст. 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2019 у справі № 520/5070/19.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна,

Судді Верховного Суду