Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.05.2020 року у справі №160/9354/19

УХВАЛА

25 травня 2020 року

Київ

справа №160/9354/19

адміністративне провадження №К/9901/13180/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року в справі №160/9354/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу "Павлоградська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИЛ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДСУНС у Дніпропетровській області) звернулося до суду з позовом до Комунального закладу "Павлоградська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" (далі - КЗ "Павлоградська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради"), у якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель і споруд (терапевтичного корпусу, будівлі котельні, будівлі бухгалтерії, гаражів №7, №9, №23, №24, будівлі централізованого стерилізаційного відділення, хірургічного корпусу, корпусу зубопротезного відділення) за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Плеханова, 9 КЗ "Павлоградська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради", до повного усунення порушень;

- установити в судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівель і споруд (терапевтичного корпусу, будівлі котельні, будівлі бухгалтерії, гаражів №7, №9, №23, №24, будівлі централізованого стерилізаційного відділення, хірургічного корпусу, корпусу зубопротезного відділення) за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Плеханова, 9 КЗ "Павлоградська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" до повного усунення порушень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року позов задоволено: застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель і споруд (терапевтичного корпусу, будівлі котельні, будівлі бухгалтерії, гаражів №7, №9, № 23, № 24, будівлі централізованого стерилізаційного відділення, хірургічного корпусу, корпусу зубопротезного відділення) за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Плеханова, 9 КЗ "Павлоградська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" (код ЄДРПОУ 01988746), шляхом зобов'язання КЗ "Павлоградська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 16 серпня 2019 року №198.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

15 травня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ГУ ДСУНС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року в справі №160/9354/19.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Частиною 1 статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж статті процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частини 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частини 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес

або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України).

Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених Статтею 257 КАС України; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

У цій справі суд першої інстанції, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, Судом не встановлені.

Отже, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 12, 13, 248, 257, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року в справі №160/9354/19.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко