Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.03.2018 року у справі №808/1532/17

УХВАЛА

23 квітня 2018 року

Київ

справа №808/1532/17

адміністративне провадження №К/9901/43785/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2018 у справі №808/1532/17 за позовом ОСОБА_2 до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Ухвалою Верховного Суду від 29.03.2018 зазначену касаційну скаргу залишено без руху, оскільки остання подана після закінчення строку касаційного оскарження і відповідач не порушував питання про його поновлення, а також у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору, як цього вимагає частина 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і належним чином оформленої копії наказу на підтвердження повноважень виконуючої обов'язки начальника Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1, яка видала і підписала довіреність на представника.

Відповідачу встановлено десятиденний з моменту отримання ухвали строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Копію ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення одержано відповідачем 06.04.2018.

У межах встановленого судом строку до Верховного Суду надіслано платіжне доручення про сплату судового збору, а також належним чином оформлена копія наказу про покладення на ОСОБА_1 виконання обов'язків начальника Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій, тобто усунуто недоліки касаційної скарги щодо її відповідності вимогам статті 330 КАС України.

Окрім цього, до Верховного Суду надіслано клопотання відповідача про поновлення строку касаційного оскарження з огляду на наявність у нього такого права згідно частини 2 статті 329 КАС України, оскільки копія оскаржуваної ухвали апеляційного суду вручено Запорізькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області лише 19.02.2018, на підтвердження чого надано копію конверту з штрих-кодовим ідентифікатором поштового відправлення та роздрукованою з офіційного веб-сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" інформацією щодо його відстеження.

За приписами частини 2 статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Зважаючи, що копія складеної у повному обсязі оскаржуваної ухвали апеляційного суду вручена відповідачу 19.02.2018, а касаційна скарга надіслана до Верховного Суду засобами поштового зв'язку 19.03.2018, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення податковому органу вищевказаного судового рішення, строк касаційного оскарження підлягає поновленню.

Водночас, за приписами пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

В свою чергу, у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 333 у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Так, у справі, що переглядається, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2017 адміністративний позов ОСОБА_2 до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Абзацом першим частини 2 статті 186 КАС України в редакції, чинній станом на день постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали і подання апеляційної скарги, було встановлено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 2 статті 186 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У межах встановленого процесуальним законом строку апеляційного оскарження судового рішення Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, яка, втім, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2017 була залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам частини 6 статті 187 КАС України у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору в повному обсязі та встановлено до 20.09.2017 року строк для усунення вказаного недоліку.

Однак, у встановлений судом строк недолік апеляційної скарги усунуто не було, натомість відповідач заявив клопотання про продовження цього строку або, у разі відсутності підстав для цього, відстрочення сплати судового збору до винесення судового рішення у справі, з посиланням на здійснення Управлінням Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області безспірного списання коштів з рахунків податкового органу на підставі заяви арбітражного керуючого Потупало Н.І. про виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 09.08.2017 у справі №908/3387/16 щодо стягнення грошової винагороди за час виконання обов'язків ліквідатора у розмірі 17493,33 гривень та понесених витрат у сумі 141 гривень і зупиненням у зв'язку з цим операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2017 у задоволенні вищевказаного клопотання відповідача відмовлено, а касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

В подальшому, 25.10.2017 Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області повторно подала апеляційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2017, однак, після закінчення строку апеляційного оскарження й порушувала питання про його поновлення з огляду на попереднє звернення до суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, зазначені відповідачем обставини для поновлення строку апеляційного оскарження визнані судом неповажними, оскільки на момент повторної подачі апеляційної скарги постанова суду першої інстанції набрала законної сили, у зв'язку з чим заявник мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними цього строку, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами). При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені заявником апеляційної скарги обставини попереднього звернення не є об'єктивно поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки як свідчать матеріали справи, судовий збір було сплачено
25.10.2017 (в останній день, наданий судом для усунення недоліку апеляційної скарги), однак платіжне доручення взагалі не було надіслано до суду апеляційної інстанції.

На підставі зазначеного, та з урахуванням положень частини 4 статті 189 КАС України, в редакції ~law26~ від 20.12.2011, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 апеляційну скаргу залишено без руху та надано тридцятиденний строк з дати отримання ухвали для усунення її недоліків шляхом подання клопотання із наведенням інших поважних причин для поновлення цього строку, якщо такі є.

На виконання зазначеної вище ухвали апеляційного суду відповідач 26.12.2017 звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано неможливістю вчасного виконання вимог ухвали про залишення попередньої апеляційної скарги без руху, у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору й відмовою у задоволенні клопотання про відстрочення його сплати.

Втім, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
02.02.2018 вказані Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області підстави для поновлення строку апеляційного оскарження визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Наведеною нормою процесуального права передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2018 та направити дану справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області посилається на те, що, відмовляючи оскаржуваною ухвалою у відкритті апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки пропуск строку апеляційного оскарження при повторному поданні апеляційної скарги, на думку податкового органу, зумовлено наявністю поважних підстав.

В той же час, статтею 129 Конституції України, як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 6 частини 3 статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також пункт 6 частини 3 статті 2 КАС України, якою визначено право, зокрема, учасників справи на апеляційний перегляд справи.

Аналогічні положення містились і в пункті 6 частини 1 статті 7 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017 та пункті 6 частини 1 статті 7 КАС України в тій же редакції.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві станом на момент подання повторної апеляційної скарги відповідачем 25.10.2017 було врегульовано Главою 1 Розділу IV КАС України, а після 15.12.2017 Главою 1 Розділу ІІІ КАС України.

Зокрема, частиною 6 статті 187 КАС України в редакції до 15.12.2017 було закріплено вимоги до апеляційної скарги, в тому числі, щодо надання документу про сплату судового збору (частина 6 цієї статті).

В свою чергу, як статтею 49 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017, так і статтею 44 КАС України в чинній редакції, передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, для чого, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків як учасника справи, не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44,45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Зупинення ж на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору (за фактичної наявності цих коштів) не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення касаційної скарги, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Більше того, апеляційний суд, залишаючи без руху первісно подану апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, чітко вказав на спосіб усунення її недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору, що, однак, не було виконано відповідачем у встановлений судом строк, а тому не свідчить про сумлінне ставлення податкового органу до своїх процесуальних обов'язків як учасника справи та намір їх неухильного і своєчасного виконання.

Повторне звернення з апеляційною скаргою здійснене податковим органом
25.10.2017, тобто майже через три місяці після прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови, однак, відповідач не навів доводів щодо обставин, які б відповідали названим вище критеріям і свідчили про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі, правильно застосував норми процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку про неповажність вказаних відповідачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційний перегляд справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про необґрунтованість поданої Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області касаційної скарги, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області строку касаційного оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
02.02.2018 і поновити цей строк.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
02.02.2018 у справі №808/1532/17 за позовом ОСОБА_2 до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко