Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.01.2018 року у справі №804/3196/17

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

22.01.2018 Київ К/9901/5343/17 справа № 804/3196/17

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.

Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Касаційна скарга передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до пункту 4 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - КАС України).

Разом з тим, пунктом 12 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як свідчать матеріали переданої касаційної скарги, остання ухвалою судді Вищого адміністративного суду України (далі - ВАС України) від 4 грудня 2017 року залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання документа про сплату судового збору.

Особі, яка подала касаційну скаргу, встановлено тридцятиденний з моменту одержання ухвали строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У встановлений судом строк відповідачем вимоги ухвали не виконано, натомість заявлено клопотання про продовження цього строку у зв'язку з відсутністю коштів для оплати судового збору.

Наведені у клопотанні доводи не свідчать про наявність підстав для продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, з огляду на наступне.

Так, статтею 49 КАС України в редакції ~law15~, так само як і статтею 49 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Статтею 213 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, було передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, з метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Окрім цього, відповідач не додав до клопотання жодних доказів, зокрема, щодо наявності коштів, призначених на оплату судового збору, і передбачених у кошторисі (проекті кошторису) установи на 2018 рік, у якому плануються такі видатки бюджету.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування суб'єктів владних повноважень щодо видатків на оплату судового збору не є підставою для продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги в частині надання документу про сплату такого.

Отже, у встановлений судом процесуальний строк, а також станом на день постановлення цієї ухвали, недоліки касаційної скарги не усунуто, а підстави для продовження цього строку за заявою особи, яка її подала, чи за ініціативою суду, відсутні.

За правилами частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України, яка передбачає, у такому випадку, повернення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169,332, пунктом 12 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Пасічник