УХВАЛА

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №9901/553/19

адміністративне провадження №П/9901/553/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О. Р.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Центральної виборчої комісії, третя особа - Верховна Рада України - про зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

23 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2, Центральної виборчої комісії, третя особа - Верховна Рада України - з вимогами:

- дії ОСОБА_2 21 квітня 2019 року, які полягають у демонстрації ним як виборцем результатів волевиявлення в приміщенні для голосування у вестибюлі будівлі Коледжу морського і річкового флоту Київської державної академії водного транспорту (м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 2), визнати здійсненням волевиявлення про зняття його кандидатури з балотування на посаду Президента України;

- зобов'язати Центральну виборчу комісію прийняти рішення, яким чергові вибори Президента України 31 травня 2019 року визнати такими, що не відбулися з 21 квітня 2019 року.

Відповідно до пунктів 3, 4 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 27 КАС України, норми якої регулюють випадки виключної підсудності, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається частиною 3 статті 27 КАС України.

Частиною 2 статті 22 КАС України передбачено, що апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності Центральної виборчої комісії (окрім визначених частиною четвертою цієї статті), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб.

Відповідно до частини 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Отже, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні лише ті справи, перелік яких наведено в частині 4 статті 22 КАС України.

Суд зазначає, що позовні вимоги цього позову, які звернуті до Центральної виборчої комісії, стосуються встановлення результатів чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року та підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

Водночас інша частина позовних вимог, що звернута до ОСОБА_2, стосується його діянь, вчинених ним до обрання на пост Президента України (у статусі кандидата на пост/виборця), у зв'язку з чим не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції.

Таким чином, позивач у позові об'єднав позовні вимоги, щодо яких КАС України визначає виключну підсудність різним судам.

Правила об'єднання позовних вимог та правові наслідки їх недотримання визначені у статтях 169 і 172 КАС України.

Так, відповідно до частини 1 статі 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Частиною 5 статті 172 КАС України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України).

Беручи до уваги, що позивачем в позовній заяві, поряд з вимогами, які стосуються встановлення Центральною виборчою комісією результатів чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року, також заявлені вимоги, які відносяться до виключної підсудності іншого суду, Суд дійшов висновку про те, що позовна заява позивачем складена з порушенням правил об'єднання позовних вимог, що є підставою для її повернення.

Частиною 7 статті 11 Закону України "Про вибори Президента України" передбачено, що виборчий процес завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів виборів Президента України або офіційною публікацією подання Центральної виборчої комісії до Верховної Ради України щодо призначення повторних виборів Президента України.

Суд зазначає, що офіційне оголошення результатів чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року відбулося 30 квітня 2019 року на засіданні Центральної виборчої комісії. Таким чином, виборчий процес з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року завершився 15 квітня 2019 року.

З огляду на те, що виборчий процес на момент звернення позивача з цим позовом закінчився, процесуальні особливості та обмеження, передбачені статтями 270, 272, 273, 277, 278 КАС України, у тому числі щодо строків оскарження, до цієї справи не застосовуються.

Керуючись статтями 22, 169, 171, 172, 243, 248, 256 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Центральної виборчої комісії, третя особа - Верховна Рада України - про зобов'язання вчинити дії повернути позивачеві з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя: О. Р. Радишевська