Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.10.2018 року у справі №826/9091/18

УХВАЛА

22 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/9091/18

адміністративне провадження №К/9901/64292/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі №826/9091/18 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Попільнянської районної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Попілянської районної державної адміністрації Житомирської області, Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Попільнянської районної державної адміністрації в частині непередбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету смт.

Попільня на 2017 рік; визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації в частині невиконання вимог пункту 6 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, а саме, нереєстрації за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по смт. Попільня за цей же період та ненадсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Попільнянської районної державної адміністрації; стягнути з управління праці та соціального захисту населелння Попільнянської районної державної адміністрації на користь позивача 1 526 404,67 грн. шкоди, заподіяної протиправними діями та бездіяльністю відповідачів, у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 19.07.2018, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від
11.09.2018 року, позовну заяву повернув позивачу.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, посилаючись на вимоги статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходив з того, що у встановлений судом строк недоліки позовної заяви, в частині доплати судового збору усунуті не були, то позовна заява підлягає поверненню. Також зазначив, що подана до суду копія платіжного доручення № 131 від 17.04.2018 на суму 24 658,08 грн., не може вважатися належним доказом усунення недоліків позовної заяви по справі №826/9091/18, оскільки відповідно КП "Діловодство спеціалізованого суду" кошти згідно платіжного доручення від 17.04.2018 № 131 було зараховано до бюджету за звернення позивача з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва в іншій адміністративній справі № 826/9090/18 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до виконавчого комітету Славутської міської ради та управління соціального захисту населення Славутської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2018 відкрито провадження по справі № 826/9090/18 та призначено до розгляду.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами вимог процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви та прийнята за результатом її апеляційного перегляду постанова суду апеляційної інстанції.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтею 333 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі №826/9091/18.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

В. М. Шарпа