Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.03.2019 року у справі №826/7141/17

УХВАЛА

23 вересня 2019 року

Київ

справа №826/7141/17

адміністративне провадження №К/9901/26110/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Олендера І. Я., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
11.02.2019 у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення бюджетного відшкодування,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 адміністративний позов задоволено повністю: стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за червень 2014 року по податковій декларації від 17.07.2014 №9041098849 в розмірі 3 498
376 грн.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 04.05.2018 залишив без руху у зв'язку із несплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання вимог зазначеної ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2018, відповідач подав клопотання, про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018 у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто у зв'язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги.

Відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою, у якій, містилось клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 апеляційна скарга була залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження: рішення суду першої інстанції прийнято 26.03.2018, апеляційна скарга подана 03.01.2019, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення визнано необґрунтованим). Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення її копії усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 із зазначенням інших поважних причин для поновлення.

08.02.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача з тих підстав, що в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження наведені ті ж самі підстави, які вже вказував податковий орган при зверненні до апеляційного суду та які були визнані неповажними.

11.09.2019 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи довід в касаційній скарзі, що строк на звернення з апеляційною скаргою був пропущений з поважних причин, відповідач посилається на відсутність можливості сплатити судовий збір, через недостатність бюджетного фінансування відповідних видатків та блокування рахунків відповідача.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Пунктом 1 частини 2 цієї статті встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження, згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019 слугувало те, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить інших поважних причин його пропуску.

У касаційній скарзі скаржник не наводить доводів на спростування вище наведених обставин, встановлених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від
11.02.2019, а тому доводи відповідача про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права є необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

І. Я. Олендер

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду