Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.07.2019 року у справі №620/57/19

УХВАЛА

23 липня 2019 року

Київ

справа №620/57/19

адміністративне провадження №К/9901/19130/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О. В., Гімона М. М., Желтобрюх І. Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області, Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Чернігівській області, Державної фіскальної служби України про зобов'язання Державної фіскальної служби України не вносити про позивача інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, використовуючи цифрові кодифікатори (ідентифікаційний номер, серія та номер паспорту, номер облікової картки платника податків і інші форми) та зберегти за позивачем форму обліку платників податків за: прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації; зобов'язання Ніжинської об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернігівській області вести облік позивача, як платника податків без застосування цифрового кодифікатора (ідентифікаційний номер, серія та номер паспорту, номер облікової картки платника податків і інші форми), а саме: за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації; знищити інформацію про позивача у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших платежів, яка була надана інспекції під час реєстрації даних податковими органами; зробити у паспорті позивача на стор.7 або 8, або 9, запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 8 січня 2019 року відкрито провадження у справі та встановлено, що позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно з частиною 6 статті 12 КАС України належить до справ незначної складності (пункт 20 частини 1 статті 4; частина 2 статті 12 КАС України) та у відповідно до частини 1 статті 257, частини 5 статті 262 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року позов задоволено частково.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених статтею 328 КАС України.

Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім, не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей статті 12 КАС України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналогічні положення закріплені в частині 4 статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників, а також з огляду на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, судом не встановлені. У касаційній скарзі доводів щодо наявності таких обставин відповідач також не наводить.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області, Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Білоус

Судді М. М. Гімон

І. Л. Желтобрюх