Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.09.2020 року у справі №620/3464/18

УХВАЛА

21 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 620/3464/18

адміністративне провадження № К/9901/22125/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Пасічник С. С., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від
26.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
04.08.2020 у справі №620/3464/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

31.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
04.08.2020.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просила:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області від 27.10.2015 № 0111551701 та від 12.11.2015 № 0113541701;

-зобов'язати Ніжинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернігівській області відкликати з Пенсійного фонду України нарахований Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області єдиний соціальний внесок у сумі 5293,88
грн, який сплачений 08.02.2016, та у сумі 909,48 грн, який сплачений 17.01.2017.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 скасовано в частині задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління ДПС у Чернігівській області відкликати з Пенсійного фонду України нарахований Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області єдиний соціальний внесок у сумі 5293 (п'ять тисяч двісті дев'яносто три) грн 88 коп., який сплачений 08.02.2016, та у сумі 909 (дев'ятсот дев'ять) грн. 48 коп., який сплачений 17.01.2017.

У цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління ДПС у Чернігівській області відкликати з Пенсійного фонду України нарахований Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області єдиний соціальний внесок у сумі 5293 (п'ять тисяч двісті дев'яносто три) грн. 88 коп., який сплачений 08.02.2016, та у сумі 909
(дев'ятсот дев'ять) грн. 48 коп., який сплачений 17.01.2017 відмовлено. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 залишити в силі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача щодо правильності обчислення сум податків та своєчасності подання декларацій про майновий стан і доходи за 2012 рік, за результатами якої складено акт від 21.10.2015 №1436/1747900042/17-114.

Згідно з висновками, викладеними в акті, під час перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, підпункту "в" пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, оскільки у 2012 році ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування та відповідно до пункту
177.5 статті 177 Податкового кодексу України була зобов'язана подати декларацію про майновий стан і доходи за результатами 2012 року у строк до 11.02.2013, натомість подала її до Ніжинської ОДПІ 11.03.2013.

На підставі вказаного акту Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення (форма "Р") від 27.10.2015 №0111551701 про збільшення фізичній особі ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 170,00 грн.

Також відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової звітності ФОП ОСОБА_1 щодо правильності обчислення сум податків та своєчасності подання декларацій про майновий стан і доходи за 2013 рік, за результатами якої складено акт від 03.11.2015 №1495/1747900042/17-114.

Згідно з висновками, викладеними в акті, під час перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, підпункту "в" пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, оскільки у 2013 році ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування та відповідно до пункту
177.5 статті 177 Податкового кодексу України була зобов'язана подати декларацію про майновий стан і доходи за результатами 2013 року у строк до 11.02.2014, натомість подала її до Ніжинської ОДПІ 15.05.2014.

На підставі вказаного акту Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення (форма "Р") від 12.11.2015 №0113541701 про збільшення фізичній особі ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1020,00грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняті Головним управлінням ДПС у Чернігівській області податкові повідомлення-рішення (форма "Р") від 27.10.2015 №0111551701 у сумі 170,00 грн та від 12.11.2015 №0113541701 у сумі 1020,00 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Головне управління ДПС у Чернігівській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 скасувати та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 скасувати в частині задоволених позивних вимог у справі №620/3464/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від
14.11.2019 № 294-IX).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень (форма "Р") від
27.10.2015 №0111551701 у сумі 170,00 грн та від 12.11.2015 №0113541701 у сумі 1020,00 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №620/3464/18 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №620/3464/18 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Гончарова С. С. Пасічник Р. Ф. Ханова