Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.06.2019 року у справі №2040/7271/18

УХВАЛА

20 червня 2019 року

Київ

справа №2040/7271/18

адміністративне провадження №К/9901/16467/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С. М.

суддів: Єзерова А. А., Саприкіної І. В.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2019 у справі №2040/7271/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати п.10 протоколу від 23.02.2018 №20 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" (далі- Закон України №2011-XII), та в Порядку, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Постанова Кабінету Міністрів України №975), та Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей" (далі - Наказ №530);

- зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно вимог ~law13~ та в Порядку, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №975, та Наказом Міністерства оборони України №530;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення;

- зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.

11.06.2019 до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, від позивача надійшла касаційна скарга, яка надіслана поштою 06.06.2019.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2019, ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Предметом спору у цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням його IIІ групи інвалідності при повторному огляді з причин поранення, контузії та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Нормами ч. 1 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами "а "- "г" п. 2 ч.5 ст. 328 КАС України.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга має для нього виняткове значення, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції перешкоджають реалізації права на отримання гарантованої державою одноразової грошової допомоги.

Проте характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних відносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших та такою, що має виняткове значення, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі №2040/7271/18, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України в касаційній скарзі відсутні та не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Посилання скаржника на судову практику Верховного Суду в даному випадку не є підставою для відкриття провадження, оскільки в задоволенні позову відмовлено з інших підстав, ніж встановлені в рішеннях суду, на які він посилається.

Отже, з урахуванням вимог п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12 1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 328, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2019 у справі №2040/7271/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії.

Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. М. Чиркін

Судді: А. А. Єзеров

І. В. Саприкіна