Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.08.2019 року у справі №810/4214/18

УХВАЛА

22 серпня 2019 року

Київ

справа №810/4214/18

адміністративне провадження №К/9901/23098/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Блажівської Н. Є., Гусака М. Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №810/4214/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СА-ГА" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2018.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних причин такого пропуску. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 28.12.2018 подано 08.05.2019, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 року апеляційну скаргу залишено без руху. Ухвалою цього ж суду від 29.03.2019 за клопотанням ДФС було продовжено строк для усунення недоліків. Ухвалою апеляційного суду від 16.04.2019 у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків відмовлено, апеляційну скаргу повернуто апелянту.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем вказав, що пропуск процесуального стркоу зумовлений неможливістю своєчасної спалти судового зборуу зв'язку з недостатнім фінансуванням.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки апелянтом не було наведено обґрунтованих доводів з долученням належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у нього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення апеляційним судом ухвали про повернення апеляційної скарги) у найкоротші строки. При цьому труднощі у забезпеченні фінансування для своєчасної сплати судового збору не можуть бути поважною причиною пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ДФС подало клопотання, в якому просило продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги та надання додаткового часу на сплату судового збору. Крім того, апелянт долучив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений законом строк, але її було залишено без руху та в подальшому повернуто ДФС, незважаючи на відсутність у відповідача відповідного фінансування з державного бюджету.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Відсутність фінансування на сплату судового збору не дає права суб'єкту владних повноважень у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження звертатись із апеляційною скаргою. Крім того, апеляційний суд зазначив, що судовий збір за подання апеляційної скарги було сплачено ще
23.04.2019, що підтверджується платіжним дорученням №2343, однак дану апеляційну скаргу ДФС було подано лише 08.05.2019.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для продовження строку на усунення недоліків є поважними, а судом не враховано, що ДФС не мало можливості сплатити судовий збір. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Висновки апеляційного суду щодо неповажності наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі є правильними, оскільки відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, як склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №810/4214/18.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

Н. Є. Блажівська

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду