Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.05.2021 року у справі №480/5087/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

18 червня 2021 року

м. Київ

справа № 480/5087/20

адміністративне провадження № К/9901/16997/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Коваленко Н. В.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року (суддя Бондар С. О.) та

постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року (колегія у складі суддів Русанової В. Б., Жигилія С. П., Перцової Т. С. )

у справі № 480/5087/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.

УСТАНОВИЛ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастр у Сумській області), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 19.03.2020 № 18-11847/16-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 05.03.2020 № 18-9486/16-20-СГ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою;

- зобов'язати ГУ Держгеокадастр у Сумській області видати наказ про надання їй дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області площею 1,45 га.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2021, позов задоволено частково;

- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 19.03.2020 № 18-11847/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 1,4018 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області;

- зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 1,4018 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області, за результатами її розгляду прийняти рішення з урахуванням вимог діючого законодавства;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;

- стягнено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області відшкодування судового збору в розмірі 840,80 грн.

07.05.2021 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, що 11.05.2021 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від
23.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
12.02.2021, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій вирішили спір без врахуванням висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 372/5635/13-ц, від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц. ГУ Держгеокадастр у Сумській області видало іншій особі оскаржуваний наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, яка перебуває в її користування та на яку у 2011 році вона отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою. Касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове для неї значення, крім того, суд першої інстанції відніс цю справу до категорії справ незначної складності помилково.

Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2021 касаційну скаргу було залишено без руху відповідно до ч. 3 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

31.05.2021 до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження. Клопотання обґрунтоване тим, що станом на 27.05.2021 вона не утримувала копії повного тексту постанови суду від 12.02.2021; на запит до суду першої інстанції отримала відмову, оформлену листом Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 № 480/5087/20, в отриманні інформації про дату направлення копії судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2, 3 ст. 329 КАС України.

Зважаючи на те, що попри вжиті заходи ОСОБА_1 об'єктивно позбавлена можливості підтвердити (спростувати) факт отримання (неотримання) копії судового рішення апеляційної інстанції, Суд вважає, що строк на касаційне оскарження, пропущений на слід поновити відповідно до ч. 3 ст. 329 КАС України.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Перелік справ незначної складності міститься у ч. 6 ст. 12 КАС України.

Водночас, у п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України визначено, що для цілей п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є будь-які інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі оскаржується рішення Держгеокадастру щодо питання надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

За предметом позову ця справа не належить до категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України).

Тому, Сумський окружний адміністративний суд в ухвалі від 23.09.2020 про відкриття провадження обґрунтовано вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Проте, ОСОБА_1 у касаційній скарзі не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів подібних правовідносин.

Також Верховний Суд зауважує, що оцінка "винятковості" справи для учасника справи може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення.

Натомість, обґрунтування ОСОБА_1 такої обставини зводиться лише до цитування пп. "в" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Довід щодо помилкового віднесення судом першої інстанції цієї справи до категорії справ незначної складності є безпідставним з мотивів, зазначених вище у цій постанові.

Зважаючи на викладене, Суд не вбачає обставин, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що спірна земельна ділянка не перебуває у власності або користуванні фізичних чи юридичних осіб та не відноситься до зарезервованих земельних ділянок для передачі у власність учасникам АТО; вирішуючи спір керувалися висновком щодо питання застосування ст. 118 ЗК України у подібних правовідносинах, викладеним у постанові від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17, який зводиться до того, що:

" отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

законодавством не визначено такого стану земельної ділянки як її перебування у стані "відведення" та не передбачає відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку із наданням такого дозволу іншій особі.".

У постанові від 02.02.2021 у справі № 420/3294/19 Верховний Суд зазначив, що:

" оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені статтею 118 ЗК, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ Держгеокадастру повторно розглянути заяву та прийняти відповідне рішення організаційно-розпорядчого характеру з урахуванням висновків, викладених у даній постанові.".

Аналогічний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 814/1959/17, який урахований судами попередніх інстанції при вирішенні спору.

Разом з тим, ОСОБА_1 у касаційній скарзі покликається на нерелевантні постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у цивільній справі № 372/5635/13-ц, від 23.06.2020 у господарській справі № 922/989/18, від
29.09.2020 у цивільній справі № 688/2908/16-ц, висновки у яких стосуються вирішення різних спорів щодо права користування земельними ділянками, тобто, висновків, викладених не у подібних правовідносинах.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання про поновлення строку. Поновити строк на касаційне оскарження судових рішень.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року у справі № 480/5087/20.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя Н. В. Коваленко