Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.06.2018 року у справі №826/27664/15

ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року

Київ

справа №826/27664/15

адміністративне провадження №Зі/9901/557/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс 1" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс 1" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

05.12.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс 1" про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі щодо розподілу судових витрат, яка, однак, цим судом вирішена не була і, в подальшому, направлена до Верховного Суду (зареєстрована у канцелярії суду та передана судді - доповідачу 11.06.2018) для розгляду.

У своїй заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс 1" просить постановити додаткову ухвалу, якою присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 17523,63 гривень, що складаються з сум судового збору, сплаченого за подання позовної заяви (7965,28 гривень) та касаційної скарги (9558,35 гривень).

Вказана заява позивача мотивована тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.11.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс 1" задоволено, скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 про задоволення позову, однак, питання розподілу судових витрат згідно частини 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній до
15.12.2017 касаційним судом вирішено не було.

Так, за приписами пункту 3 частини 1 статті 168 КАС України в редакції, чинній станом на час постановлення касаційним судом ухвали, щодо якої подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

При цьому, відповідно до положень статей 230,231 ухвала суду касаційної інстанції, постановлена, зокрема, за наслідками розгляду касаційної скарги, складається, окрім іншого, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат.

Питання ж, пов'язані з розподілом судових витрат, до 15.12.2017 визначала стаття 94 КАС України частина перша якої встановлювала, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В свою чергу, Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності з 15.12.2017, КАС України викладено в новій редакції.

Зокрема, частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень частиною 1 статті 139 КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Частиною 1 статті 355 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими Частиною 1 статті 355 КАС України, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Як встановлено підпунктом "в" пункту 4 частини 1 статті 356 КАС України, постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Таким чином, процесуальний закон, як станом на час постановлення Вищим адміністративним судом України ухвали від 22.11.2017 і подання позивачем заяви про ухвалення додаткового судового рішення, так і в редакції, чинній на момент розгляду цієї заяви Верховним Судом, передбачає повноваження суду касаційної інстанції щодо вирішення питання розподілу судових витрат.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Вищий адміністративний суд України, постановляючи за наслідками касаційного перегляду даної справи ухвалу про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, питання про судові витрати не вирішував.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Питання стосовно ухвалення додаткового судового рішення, станом на час надходження цієї заяви до Верховного Суду і передачі її для розгляду судді - доповідачу, унормовано статтею 252 КАС України, за правилами пункту третього частини першої якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У даному випадку судові витрати, понесені заявником, складаються, зокрема, з судового збору, сплаченого за подання до адміністративного суду касаційної скарги у розмірі 9558,35 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від
07.06.2017 №4174, яке містяться у матеріалах справи, а відтак заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення, в цій частині, підлягає задоволенню.

В той же час, заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення в частині вимог щодо судового збору, сплаченого за подання до адміністративного суду даного адміністративного позову у розмірі 7965,28 гривень, задоволенню не підлягає, оскільки згідно резолютивної частини постанови суду першої інстанції присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс 1" витрати по сплаті судового збору, тобто вирішено питання про судові витрати у відповідності з приписами процесуального закону.

Зважаючи на положення наведених вище законодавчих приписів, обставини справи, а також мотиви, викладені позивачем, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс 1" про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі щодо розподілу судом касаційної інстанції судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтею 252 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс 1" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс 1" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс 1" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс 1" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, код ЄДРПОУ 35876701) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 4, код ЄДРПОУ 39669867) судові витрати у розмірі 9558,35 гривень, які складаються зі сплаченого позивачем у цій справі судового збору за подання касаційної скарги згідно платіжного доручення від 07.06.2017 №4174.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко