Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.04.2018 року у справі №808/1338/16

УХВАЛА

17 травня 2018 року

Київ

справа №808/1338/16

адміністративне провадження №К/9901/47403/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 за заявою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про розстрочення виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2016 у справі №808/1338/16 за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення коштів за податковим боргом,

встановив:

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 заяву про розстрочення виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2016 в адміністративній справі №808/1338/16 - задоволено. Розстрочено виконання постанови.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 у справі №808/1338/16 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби 06.04.2018 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Одночасно, відповідачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій заявник в обґрунтування поважності причин пропуску строку посилається на тривалість процедури отримання нової форми довіреності на представництво інтересів Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та несвоєчасного надходження платіжного документа на адресу останнього, що, на думку відповідача, стало об'єктивною перешкодою своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку.

Одночасно Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зазначає, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу та документа про сплату судового збору у розмірі визначному законом) та підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судове рішення своєчасно є підставою для поновлення строку касаційного оскарження незалежно від причин його пропуску.

Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2018 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України, оскільки наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними, та надано заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об'єктивних перешкод унеможливили реалізацію права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 23.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6903523950560.

На виконання вимог вказаної ухвали про залишення касаційної скарги без руху, заявником на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, в якому відповідачем зазначено аналогічні підстави, вказані податковим органом у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні 29.03.2018 з касаційною скаргою до Верховного Суду.

В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження податковий орган посилається на такі обставини.

Вперше Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби подано касаційну скаргу у справі №808/1338/16 до Верховного Суду в межах встановленого КАС України строку на касаційне оскарження, а саме: 19.12.2017.

Ухвалою Верховного Суду від 04.01.2018 касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України, оскільки додана відповідачем до касаційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені суб'єкта владних повноважень його процесуальних прав та обов'язків.

Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що тривалість процедури отримання нової форми довіреності на представництво інтересів Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та несвоєчасне надходження платіжного документа на адресу останнього, а саме 23.03.2018, унеможливили своєчасне звернення до суду касаційної інстанції у строк визначений законом.

При цьому, відповідач зазначає, що тривалий час сплати судового збору зумовлений блокуванням рахунків та зупиненням операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених, до проведення безспірного списання коштів на підставі виконавчих листів, за якими податковий орган є боржником. На підтвердження вказаних обставин суб'єктом владних повноважень надано копії листів Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі за період січень-березень 2018 року про виконання рішень суду та проведення безспірного списання коштів.

Разом з тим, наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений частиною 1 статті 13 КАС України строк та у визначеному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Повернення касаційної скарги (через неналежне її оформлення) не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору (за фактичної наявності цих коштів), не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження і доводи відповідача щодо тривалості процедури отримання нової форми довіреності на представництво інтересів заявника, оскільки податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі у своєчасному отриманні працівниками контролюючого органу документів не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 за заявою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про розстрочення виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2016 у справі №808/1338/16.

Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 за заявою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про розстрочення виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2016 у справі №808/1338/16 за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення коштів за податковим боргом.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду