Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.09.2020 року у справі №260/1671/19

УХВАЛА

20 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 260/1671/19

адміністративне провадження № К/9901/5919/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., суддів Бевзенка В. М. та Желєзного І. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області

про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статей 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням причин пропуску такого строку та належними доказами на підтвердження отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (копією конверта, яким вона була надіслана, або копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з вказаною постановою, або копією розписки про її вручення, яка міститься в матеріалах справи); документа про сплату судового збору в розмірі 1536,80 грн.

02 квітня 2021 року на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, яка обґрунтована недостатністю коштів для сплати судового збору.

Скаржник вказала, що вона не має жодних пільг та перебуває на лікуванні.

Будь-яких доказів на підтвердження зазначених підстав суду не надано.

При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суд враховує наступне.

У відповідності до частини 5 статті 330 КАС України якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

За змістом частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, у поданому клопотанні про звільнення від сплати судового збору скаржником не зазначено конкретного пункту статті 8 Закону України "Про судовий збір", на підставі якого заявлено відповідне клопотання, що дало б можливість суду розглянути таке клопотання у взаємозвязку з наданими на підтвердження такої підстави доказами. При цьому скаржником навіть не надано жодних доказів, які могли б підтвердити доводи про відсутність коштів, зазначені у її клопотанні.

Доказами незадовільного майнового стану можуть слугувати, зокрема, довідка органу соціального захисту населення про розмір виплаченої допомоги за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 лютого 2018 року у справі № 800/533/17 та від 27 лютого 2018 року у справі № 9901/11/17.

Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц, положення Закону України "Про судовий збір" не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі "Kniat v. Poland", заява № 71731/01; п. 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland", заява № 73547/01).

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.

ОСОБА_1 також заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що хворіла. Проте, будь-яких доказів на підтвердження вказаного клопотання не надано.

Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 329 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У відповідності до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Як вбачається із клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник аргументує причину пропуску строку хворобою. Проте, жодних доказів на підтвердження того, що вона перебувала на лікуванні не надає.

Таким чином, зазначені скаржником в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, оскільки, вони не підтверджені належними доказами, а зазначені скаржником доводи та аргументи не підтверджують наявності об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у даній справі.

Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Пунктом 6 частини 5 вищевказаної статті КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З урахуванням вищенаведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 44, 121, 248, 329, 332, 333, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 260/1671/19.

2. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року, викладені у клопотанні ОСОБА_1.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.

4. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я. О. Берназюк

В. М. Бевзенко

І. В. Желєзний