УХВАЛА

20 лютого 2019 року

Київ

справа №804/2058/16

адміністративне провадження №К/9901/4215/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів -Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини А1302 (польова пошта В2830) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі №804/2058/16 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до командира Військової частини польова пошта В2830 ОСОБА_4, Військова частина А1302 (пп В2830), Міністерства оборони України про визнання контрактів протиправними, визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивачі звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до командира Військової частини (польова пошта В2830) ОСОБА_4, Військової частини А1302 (польова пошта В2830), Міністерства оборони України, в якому з урахуванням уточнень до позовних вимог просили: визнати недійсними та нечинним з дня укладення: контракт про проходження громадяннином України військової служби у Збройних Силах України від 04.11.2015 року укладеного між ОСОБА_3 та Міністерством оборони України в особі командира військової частини (польова пошта В 2830) ОСОБА_4; контракт про проходження громадянином України військової служби у Збройних Силах України від 28.07.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та Міністерством оборони України в особі тво командира військової частини (польова пошта В 2830) ОСОБА_5; визнати незаконним та скасувати: наказ командира військової частини (польова пошта В 2830) № 142-К від 04.11.2015 року в частині зарахування ОСОБА_3 до списків особового складу Збройних Сил України та призначення його на відповідну посаду; наказ командира військової частини польова пошта В 2830 № 101-К від 28.07.2015 року в частині зарахування ОСОБА_2 до списків особового складу Збройних Сил України та призначення його на відповідну посаду; зобов'язати Міністерство оборони України в особі командира військової частини (польова пошта В 2830) ОСОБА_4, командування Військової частини (польова пошта В 2830) та командира військової частини (польова пошта В 2830) ОСОБА_4 звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від подальшого проходження військової служби в запас.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано нечинним контракт про проходження громадянином України військової служби у Збройних силах України укладеного між Міністерством оборони України та ОСОБА_3 від 04 листопада 2015 року. Визнано нечинним контракт про проходження громадянином України військової служби у Збройних силах України укладеного між Міністерством оборони України та ОСОБА_2 від 28 липня 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанвою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 року в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправними та скасування наказів та прийнято нову постанову в цій частині, якою визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини польова пошта В 2830 № 142-К від
04.11.2015 року в частині зарахування ОСОБА_3 до списків особового складу Збройних Сил України та призначення його на відповідну посаду та визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини польова пошта В2830 № 101-К від 28.07.2015 року в частині зарахування ОСОБА_2 до списків особового складу Збройних Сил України та призначення його на відповідну посаду. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
05.06.2018 року у справі залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-" в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини А1302 (польова пошта В2830) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі №804/2058/16.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Т.Г. Стрелець