Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.06.2019 року у справі №260/1133/18

УХВАЛА

14 червня 2019 року

Київ

справа №260/1133/18

адміністративне провадження №К/9901/15958/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Берназюка Я. О, Саприкіної І. В. перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року

у справі № 260/1133/18

за позовом ОСОБА_1

до голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Закарпатській області - заступника начальника Управління Національної поліції України в Закарпатській області Пеняка Івана Івановича, Міністерства внутрішніх справ України

про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Закарпатській області, заступника начальника Управління Національної поліції України в Закарпатській області Пеняка Івана Івановича, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) зобов'язати голову ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області подати до МВС України в Закарпатській області висновок про нарахування і виплату йому одноразової грошової допомоги за каліцтво, отримане при виконанні службових обов'язків, зобов'язати МВС України затвердити висновок та провести виплату, визнавши рішення №15/5-4015 від 11 липня 2013 року протиправним.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

30 травня 2019 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі № 260/1133/18.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для цілей КАС України справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні, та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може будь також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Аналогічні правові позиції викладені в ухвалах Верховного Суду у справі №0940/1790/18 від 14 травня 2019 року, у справі № 804/455/15 від 15 травня 2019 року, у справі №2340/4593/18 від 16 травня 2019 року, у справі № 0940/1759/18 від 17 травня 2019 року.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі № 260/1133/18 за позовом ОСОБА_1 до голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Закарпатській області - заступника начальника Управління Національної поліції України в Закарпатській області Пеняка Івана Івановича, Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді Я. О. Берназюк

І. В. Саприкіна