Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.03.2019 року у справі №640/672/19

УХВАЛА

18 березня 2019 року

Київ

справа №640/672/19

адміністративне провадження №П/9901/139/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М. М., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі №640/672/19 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Порошенка Петра Олексійовича, Міністерства оборони України, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та недійсним наказу, направленої на розгляд Верховного Суду за підсудністю, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Порошенка Петра Олексійовича, Міністерства оборони України, у якому позивачі просили суд:

- визнати протиправним та недійсним Наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України "Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей";

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають в нападі на цивільні об'єкти, які знаходяться під захистом норм міжнародного гуманітарного права.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року справу передано Верховному Суду як суду першої інстанції на підставі пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України.

Ухвала суду вмотивована тим, що виходячи з положень частини 4 статті 22 КАС України, та з огляду на те, що відповідачем в адміністративній справі №640/672/19 є Президент України, даний спір інстанційно підсудний Верховному Суду як суду першої інстанції.

Проте, позов підлягав поверненню позивачам, оскільки ними порушено правила об'єднання позовних вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, позивачами пред'явлено дві окремі вимоги немайнового характеру до двох різних суб'єктів - Президента України і Міністерства оборони України.

Частиною 1 статті 20 КАС України визначено перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, а відповідно до частини другої цієї статті - всі інші адміністративні справи підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до статті 25 Конституції України Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Аналогічне положення закріплено у статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також передбачено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, з-поміж іншого, здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом.

Отже, за загальним правилом, Верховний Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції і лише у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої інстанції.

Такі виключні випадки визначені частиною 4 статті 22 та частиною 3 статті 27 КАС України, відповідно до яких Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається частиною 4 статті 22 та частиною 3 статті 27 КАС України.

Наведений у зазначеній статті перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Особливості провадження справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені статтею 266 КАС України.

Як вбачається з позову, позивачами об'єднано позовні вимоги як до Президента України, які, з урахуванням вимог дотримання інстанційної та виключної підсудності, визначених статтями 22 та 27 КАС України, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, так і до Міністерства оборони України, в той час як останні підсудні окружним адміністративним судам і альтернативна (виключна) підсудність для такої категорії справ не передбачена.

Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

В свою чергу, частиною 5 статті 172 КАС України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання позивачем в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної інстанційної підсудності.

Відповідно до частини 6 статті 172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

За таких обставин в даному випадку, роз'єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом Верховним Судом як судом першої інстанції є неможливим, оскільки вимоги до Міністерства оборони України не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції. Відповідно, підстави для застосування положень частини 6 статті 172 КАС України відсутні.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України).

Враховуючи, що позивачами порушено правила об'єднання позовних вимог, за правилами пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява підлягає поверненню особам, які її подали.

Керуючись статтями 22 27 169 172 241 243 248 256 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Порошенка Петра Олексійовича, Міністерства оборони України, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та недійсним наказу.

2. Роз'яснити позивачам, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Міністерства оборони України підсудні відповідному окружному адміністративному суду.

3. Роз'яснити позивачам, що повернення позовної заяви не позбавляє їх права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Копію цієї ухвали надіслати особам, які подали позовну заяву.

5. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

6. Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України..............

М. М. Гімон,

Суддя Верховного Суду