Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.11.2019 року у справі №640/11439/19

УХВАЛА

18 грудня 2019 року

Київ

справа №640/11439/19

адміністративне провадження №К/9901/30988/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Мельник-Томенко Ж. М., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 9 серпня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року за заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - інспектора Бондарєва Сергія Володимировича, лейтенанта 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, щодо прийняття постанови серії ЕАВ №1091771 від 23 квітня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Київський районний суд міста Харкова ухвалою від 9 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року, вказану заяву повернув ОСОБА_1 у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 383 КАС України.

В своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 9 серпня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав не подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.

У встановлений строк скаржник усунув недоліки касаційної скарги, а тому вона відповідає вимогам статті 330 КАС України, що дає змогу суду вирішити питання про відкриття, або відмову у відкритті касаційного провадження.

Стосовно заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 329 КАС України.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду була ухвалена 9 жовтня 2019 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 9 листопада 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі вказує, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції було надіслано йому поштовим зв'язком 17 жовтня 2019 року, на підтвердження чого додає копію конверта.

Отже, оскільки позивач подав касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії оскаржуваної ухвали, Верховний Суд визнає поважними наведені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Проте, ознайомившись з доводами касаційної скарги, Верховний Суд вважає за потрібне відмовити у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 статті 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Так, у ній зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 383 КАС України заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Отже, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, він має право звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними відповідних рішень, дій чи бездіяльності.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи заяву ОСОБА_1, встановив, що заява не відповідає вимогам статті 383 КАС України, оскільки позивачем не вказано відомості, які повинні бути зазначені в заяві, зокрема: про набрання рішенням законної сили і наявність відкритого касаційного провадження; інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання і про хід виконавчого провадження; не наведено доказів в обґрунтування заяви за статтею 383 КАС України, про які йому відомо і які можуть бути використані судом, а також та відомостей коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що є обов'язковою умовою для встановлення чи дотримався він 10-денного строку для подання такої заяви до суду.

З огляду на зазначене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень не відповідає вимогам статті 383 КАС України, а тому її належить повернути.

Отже, правильне застосування судами першої та апеляційної інстанції статті 383 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а доводи, зазначені у касаційній скарзі, не спростовують правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частиною другою та третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 333, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Київського районного суду міста Харкова від 9 серпня 2019 року і постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року у справі №640/11439/19 й поновити його.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 9 серпня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року за заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.........................................

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко О. О. Шишов,

Судді Верховного Суду