Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.09.2019 року у справі №520/1639/19

УХВАЛА

16 вересня 2019 року

Київ

справа №520/1639/19

адміністративне провадження №К/9901/25497/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі № 520/1639/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозернопромресурс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

05.09.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозернопромресурс" звернулося в Харківський окружний адміністративний суд з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12.02.2019 №00000011420.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозернопромресурс" щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2015 по 30.11.2018, валютного - за період 01.10.2015 по 30.11.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2015 по 30.11.2018, за результатами якої складено акт від 22.01.2019 № 178/20-40-14-20-07/37283725.

12.02.2019 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №00000011420, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у вигляді збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 177373,75 грн, (з них за податковими зобов'язаннями 141899,00 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 35474,75 грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Головним управлінням ДФС у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 №00000011420 у розмірі 177373,75 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управління ДФС у Харківській області не погодившись із судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі №520/1639/19, в якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №520/1639/19 є вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.2019 №00000011420 у розмірі 177373,75 грн.

Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі №520/1639/19- не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі № 520/1639/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова