Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.09.2018 року у справі №808/1386/18

УХВАЛА

17 вересня 2018 року

Київ

справа № 808/1386/18

провадження № К/9901/59485/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом.

Ухвалою від 20 квітня 2018 року Запорізький окружний адміністративний суд залишив позовну заяву без руху з підстав її невідповідності вимогами статей 160, 161 КАС України.

Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 15 травня 2018 року, яку залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року, позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди повернув позивачу.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що в установлений судом строк заявник не усунув недоліків позовної заяви, які стали підставою для залишення її без руху.

Вважаючи зазначені судові рішення ухваленими з порушенням норм процесуального права, позивач подала касаційну скаргу.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Отже, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

За змістом частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі № 808/1386/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич