Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.12.2018 року у справі №9901/961/18

УХВАЛА

17 серпня 2020 року

Київ

справа №9901/961/18

адміністративне провадження №П/9901/961/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - судді Мороз Л. Л.,

суддів: Берназюка Я. О., Бучик А. Ю., Желєзного І. В., Рибачука А. І.

за участю:

секретаря судового засідання - Шосенко К. М.,

представника позивача - Трарасюка С. М.

представника відповідача - Мовіле О. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №9901/961/18

за позовом "Гордон Солюшн ЛТД" ("Gordon Solution Ltd") до Президента України, треті особи: Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України, про скасування Указу Президента України від 14 травня 2018 року № 126/2018 "Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 2 травня 2018 року" в частині, -

встановив:

12 грудня 2018 року до Верховного Суду як суду першої інстанції представник "Гордон Солюшн ЛТД" ("Gordon Solution Ltd") - адвокат Тарасюк С. М. подав позов до Президента України, третя особа - Рада національної безпеки та оборони України, в якому просить визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 14 травня 2018 року №126/2018 "Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 02 травня 2018 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), відносно "Гордон Солюшн ЛТД ("Gordon Solution Ltd") Company number 1773511, Geneva Place, Waterfront Drive, Р.О. Вох 3469, м.

Род-Таун, острів Тортола, Британські Віргінські Острови, які зазначені у рядку 235 Додатка до 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) строком на три роки", яким застосовано такі обмежувальні заходи:

1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) обмеження торговельних операцій;

3) запобігання виведенню капіталів за межі України;

4) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;

5) повна заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з пунктом 8 частини 1 статті 238, статтями 248, 256, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України;

6) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

7) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

8) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави;

9) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

10) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності.

Позовні вимоги обґрунтовав тим, що оскаржуваний Указ є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем жодних порушень, за які можна було застосувати санкції, вчинено не було. На думку позивача, рішення про застосування санкцій до позивача не ґрунтується на встановлених законом підставах, прийняте поза законодавчою процедурою, а в його основу покладене свавільне застосування закону, що суперечить рішенням Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини. Оскаржуване рішення не містить належного обґрунтування за що саме до позивача було застосовано санкції.

Вказує, що до юридичної особи безпідставно застосовано економічні санкції, що порушує права юридичної особи на розпорядження належним йому майном, на проведення фінансових операцій, на ведення господарської діяльності не лише на території України, а й за її межами.

У поданому відзиві на позовну заяву представник Президента України просить відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що спірний Указ видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Обґрунтовуючи свою позицію відповідач у відзиві на позов посилається на приписи Закону України "Про санкції", яким передбачено можливість застосування санкцій до іноземної юридичної особи з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Зазначив, що рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи - нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктом 8 частини 1 статті 238, статтями 248, 256, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Радою національної безпеки і оборони України було розглянуто та підтримано відповідні пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, зокрема до позивача, про що прийнято відповідні Рішення.

У подальшому, після надходження в установленому порядку на ім'я Глави держави відповідних матеріалів (Рішення з додатками, проекту Указу та пояснювальної записки до нього), Президент України в межах реалізації вказаних вище приписів законодавства видав Указ № 126, яким увів в дію Рішення.

Також представник відповідача зауважив, що законодавство не містить положень, які б встановлювали обов'язок вказувати підстави для застосування санкцій у відповідному рішенні Ради національної безпеки і оборони України або указі про введення такого рішення в дію.

У відповіді на відзив представник позивача звернув увагу, що у пояснювальній записці до проєкту Указу, в розділі 9 Прогноз результатів зазначено, що реалізація таких заходів сприятиме ефективному реагуванню на російську збройну агресію проти України, фінансування терористичної діяльності в Україні, порушення прав і законних інтересів громадян України. У зв'язку з цим зазначив, що санкцій застосовуються у приналежності до кримінально караних діянь, проте жодних кримінальних проваджень щодо позивача та його посадових осіб не існує.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Службу безпеки України.

У період з 16 травня 2019 року провадження у справі неодноразово зупинялось Судом за клопотаннями сторін.

17 серпня 2020 року в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Клопотання обґрунтовано тим, що Указом Президента України від 14 травня 2020 року №184/2020 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року "Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яким, зокрема, виключено у додатку 2 позицію 235, у якій санкції застосовувались відносно позивача. Отже, санкції відносно позивача були скасовані.

Представник відповідача підтримав клопотання про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 8 статті 238 КАС України.

Надаючи оцінку зазначеним у клопотанні обставинам колегія суддів зазначає таке.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеним в дію Указом Президента України від 14 травня 2018 року №126/2018, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до юридичних осіб згідно з додатком 2, зокрема до Гордон Солюшн ЛТД" ("Gordon Solution Ltd") (позиція 235).

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеним в дію Указом Президента України від 21 червня 2018 року №176/2018, вирішено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до окремих фізичних і юридичних осіб та внести зміни до санкцій, застосованих відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", уведеного в дію Указом Президента України від 14 травня 2018 року № 126, виклавши додатки 1 та 2 до зазначеного рішення у редакціях, що додаються.

Згідно додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року до Гордон Солюшн ЛТД" ("Gordon Solution Ltd") застосовано санкції на три роки (позиція 235).

Разом з цим, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року "Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеним в дію Указом Президента України від 14 травня 2020 року №184/2020, виключено позицію 235 у додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року, уведеного в дію Указом Президента України від 21 червня 2018 року №176.

Отже, санкції, які були застосовані до позивача, на даний час є скасованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року, введеним в дію Указом Президента України від 14 травня 2020 року №184/2020.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Одночасно Верховний Суд зауважує, що зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин і фактичні обставини справи не дають підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання оскаржуваного Указу Президента України у відповідній частині протиправним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Керуючись пунктом 8 частини 1 статті 238, статтями 248, 256, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ухвалив:

Клопотання представника позивача задовольнити.

Провадження у адміністративній справі за позовом "Гордон Солюшн ЛТД" ("Gordon Solution Ltd") до Президента України, треті особи: Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України, про скасування Указу Президента України від 14 травня 2018 року № 126/2018 "Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 2 травня 2018 року" в частині - закрити.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.











Л. Л. Мороз

Я. О. Берназюк

А. Ю. Бучик

І. В. Желєзний

А. І. Рибачук,

Судді Верховного Суду