Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.03.2019 року у справі №1440/2188/18

УХВАЛА

14 березня 2019 року

Київ

справа №1440/2188/18

касаційне провадження №К/9901/6791/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Бившевої Л. І. (суддя-доповідач), Хохуляка В. В., Шипуліної Т. М., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Миколаївській області про скасування повідомлення - рішення,

УСТАНОВИЛ:

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 06.12.2018, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від
07.02.2019, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував прийняте
11.07.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 0071581302; в задоволені інших позовних вимог відмовив.

Головне управління ДФС у Миколаївській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд першої інстанції ухвалою від 14.09.2018 призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги частково, виходили з того, що з моменту прийняття банком зобов'язання з виконання доручення клієнта на переказ коштів, платник внесків не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату податків, зборів та обов'язкових платежів, а згідно квитанції №0.0.944472180.1 розрахунковий документ про оплату податку внесений позивачем на виконання до банківської установи 19.01.2018 року о 20:55:53, тобто вчасно виконано обов'язок зі слати єдиного податку.

Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційні скарзі таких застережень не міститься.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2018, необґрунтованою.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись пунктом 5 частиною 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк

Т. М. Шипуліна

Згідно з оригіналом

Помічник судді Степаненко Л. В.