Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.10.2019 року у справі №215/5288/18

УХВАЛА

16 жовтня 2019 року

Київ

справа №215/5288/18

адміністративне провадження №К/9901/27895/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, в особі виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та притягнення до відповідальності,

встановив:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 червня 2019 року адміністративний позов повернуто ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України з огляду на неусунення недоліків позовної заяви.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

За змістом пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 298 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частиною 1 статті 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За правилами пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Судом першої інстанції обґрунтовано застосовано положення статті 298 КАС України через невідповідність позовної заяви вимогам закону, оскільки до позовної заяви, серед іншого, не додано документ про сплату судового збору або обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати із наданням підтверджуючих викладені обставини доказів.

З огляду на вказані обставини, судом апеляційної інстанції зроблено обґрунтований висновок про відмову у задоволенні апеляційної скарги позивача.

При цьому суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що позивач не був позбавлений можливості усунути недоліки позовної заяви та, зокрема, звернутися у встановлений судом строк із обґрунтованим клопотанням про звільнення від сплати судового збору із наданням відповідних підтверджуючих документів.

З приводу доводів скаржника щодо незгоди з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для звільнення останнього від сплати судового збору, Суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин.

При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Суд, що вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги), встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою відповідного суду, а не його обов'язком.

При цьому постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору в певному судовому провадженні не створює пільг щодо його сплати на інших стадіях судового провадження чи в інших судових провадженнях.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про наявність порушення з боку судів першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої цієї ж статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали суду першої інстанції, перелік яких наведений у частині 2 статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) після їх перегляду в апеляційному порядку.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, в особі виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та притягнення до відповідальності.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко