Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.04.2021 року у справі №160/11572/20

УХВАЛА

15 червня 2021 року

м. Київ

справа № 160/11572/20

адміністративне провадження № К/9901/14364/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Шевцової Н. В.

перевірив касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі № 160/11572/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні,

УСТАНОВИЛ:

21 квітня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

22.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, в якій позивач просив стягнути з відповідачів на його користь середній заробіток за час затримки виплати повного розрахунку при звільненні за період з 29.10.2013 по 15.06.2020 (79,5 місяців) у розмірі 675 949 грн 50 коп.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року позов було задоволено частково.

Стягнуто з Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати повного розрахунку при звільненні у розмірі 370 825,01 грн.

У задоволенні решти позовної заяви - відмовлено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі №160/11572/20.

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року дана касаційна скарга залишена без руху з наданням скаржникові строку протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

Вказана ухвала суду була направлена скаржнику поштою та вручена адресату
06.05.2021 року, що підтверджується відповідним записом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

13.05.2021 на адресу Суду надійшло клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в його задоволенні, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору, не є вказане й підставою для відстрочення сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01).

Таким чином, скаржником не було усунуто вказані Судом в ухвалі від 29 квітня 2021 року недоліки касаційної скарги.

З огляду на те, що станом на дату постановлення цієї ухвали скаржником не виконано вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.

Скаржник не був позбавлений можливості подати до суду, за наявності поважних причин, заяву про продовження процесуального строку для усунення недоліків, проте таким правом не скористався.

Згідно частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, подана в цій справі касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 169, 332 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі № 160/11572/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. Е. Мацедонська

Н. В. Шевцова