Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.05.2019 року у справі №826/5541/17

УХВАЛА

16 травня 2019 року

Київ

справа №826/5541/17

адміністративне провадження №К/9901/13165/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,

суддів -Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №826/5541/17 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Антитерористичного центру при Службі безпеки України про визнання протиправною та скасування наказу, поновлення на роботі,

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Служби безпеки України, Антитерористичного центру при Службі безпеки України, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Антитерористичного центру при Службі безпеки України щодо не надання ОСОБА_1 щорічної основної відпустки за 2016 рік; зобов'язати Антитерористичний центр Службу безпеки України надати ОСОБА_1 щорічну основну відпустку за 2016 рік (40 календарних днів); визнати протиправним та скасувати наказ начальника Штабу - заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ № 3-ос від 03.02.2017 року про призначення ОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста режимно-секретного сектору Штабу АТЦ при СБ України; визнати протиправними та скасувати дисциплінарні стягнення у вигляді доган та суворої догани, застосованих до ОСОБА_1 11.02.2017 року та 23.02.2017 року; стягнути з Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 300 000,00 (триста тисяч) грн. .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
09.04.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

У поданій касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №826/5541/17.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець