Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.01.2020 року у справі №320/3901/19
Ухвала КАС ВП від 16.01.2020 року у справі №320/3901/19

УХВАЛА

15 січня 2020 року

Київ

справа №320/3901/19

адміністративне провадження №К/9901/36661/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С. С.,

суддів: Юрченко В. П., Хохуляка В. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі №320/3901/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування вимог, рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

У липні 2019 ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просила визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 29.05.2018 № Ф-10547-50/у на суму 28 989,09 грн., від 11.08.2018 № Ф-10547-17/142 на суму 30 217,68 грн., від 13.05.2019 №Ф- 10547-17/4790 на суму 22 954,36 грн. ; визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13.06.2019 №0113935006 на суму 37
312,84 грн. ; зобов'язати Головне управління ДФС у Київській області привести облікову картку позивача з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 2011-2019 роки у відповідність до її статусу як неплатника цього збору шляхом скасування всіх нарахованих з 2011 року сум недоїмки, штрафів та пені.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Висновки судів обгрунтовано тим, що фізична особа-підприємець, якій призначено пенсію за вислугу років і яка обрала спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №№ 2464-VІ від 08.07.2010. Тобто, від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, позивач подала касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В той же час статтею 129 Конституції України до однієї з основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 7 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який також відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, та КАС України, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питанні стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених статтею 328 КАС України.

Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак, лише у визначених законом випадках.

В свою чергу відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За приписами пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Кодексі адміністративного судочинства України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини 1 статті 4 КАС України).

Враховуючи викладене та зважаючи, що предметом даного позову є рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Разом з тим матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статтями 328, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.20189 у справі №320/3901/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування вимог, рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.........................................

С. С. Пасічник

В. П. Юрченко

В. В. Хохуляк,

Судді Верховного Суду