Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.12.2019 року у справі №640/21222/18

УХВАЛА

13 грудня 2019 року

Київ

справа №640/21222/18

адміністративне провадження №К/9901/33009/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0515 про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 листопада 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, зокрема, шляхом надання належних та допустимих доказів, що підтверджують дату отримання ним повного тексту судового рішення або зазначити інші поважні причини для поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази, що підтверджують ці обставини.

На виконання ухвали Верховного Суду, ОСОБА_2 надіслав заяву, у якій повторно послався на те, що постанову суду апеляційної інстанції йому не надіслано, а її повний текст він отримав у суді першої інстанції 04 листопада 2019 року, про що свідчить дата, зазначена на печатці, якою засвідчено копію оскаржуваного судового рішення, яке додано до матеріалів касаційної скарги.

Відповідно до частини 4 статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому частини 4 статті 332 КАС України.

Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження та докази, додані на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини 2 статті 329 КАС України.

Аналізуючи доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А 0515, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А0515 від 15 червня 2018 року №135т "По особовому складу" у частині звільнення позивача з військової служби у запас з 20 червня 2018 року на підставі пункту "а" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"; визнати протиправним та скасувати наказ від 09 липня 2018 року №151дск "По особовому складу" щодо звільнення позивача з військової служби у запас з 02 вересня 2018 року на підставі пункту "а" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"; поновити позивача на військовій службі у списках особового складу Збройних Сил України військової частини А0515 з 02 вересня 2018 року; зобов'язати відповідача виплати середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати 50000,00
грн моральної шкоди.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2019 року, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Судом касаційної інстанції не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявник на такі не посилається.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондуються з положеннями частини 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, враховуючи те, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 248, 328, частиною 2 статті 329 та статтею 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А0515 про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді відмовити.

3. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська