Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.04.2019 року у справі №826/17779/18

УХВАЛА

15 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/17779/18

адміністративне провадження № К/9901/24926/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Апарату Верховної Ради України, в якому просив:

- визнати протиправними дії Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради Боднара Петра Олеговича щодо прийняття розпорядження від 06.09.2016 №2957-к "Про заходи, пов'язані зі зміною істотних умов праці" та щодо прийняття розпорядження від 17.11.2016 №3443-к "Про переведення ОСОБА_1";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради Боднара Петра Олеговича від 06.09.2016 №2957-к "Про заходи, пов'язані зі зміною істотних умов праці" в частині позбавлення ОСОБА_1 статусу державного службовця;

- визнати протиправним та скасувати як незаконне розпорядження Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради Боднара Петра Олеговича від
17.11.2016 №3443 "Про переведення ОСОБА_1" в частині позбавлення ОСОБА_1 статусу державного службовця;

- відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати відповідальних посадових осіб Апарату Верховної Ради України здійснити поворот виконання розпорядження Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради Боднара Петра Олеговича від
06.09.2016 №2957-к "Про заходи, пов'язані зі зміною істотних умов праці" в частині позбавлення ОСОБА_1 статусу державного службовця;

- відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати відповідальних посадових осіб Апарату Верховної Ради України здійснити поворот виконання розпорядження Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради Боднара Петра Олеговича від
17.11.2016 №3443 "Про переведення ОСОБА_1" в частині позбавлення ОСОБА_1 статусу державного службовця;

- відповідно до вимог частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати відповідальних посадових осіб Апарат Верховної Ради України вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 в частині незаконного позбавлення його статусу державного службовця з
14.11.2016;

- стягнути з відповідача Апарату Верховної Ради України на користь позивача ОСОБА_1 витрати, пов'язані з наданням йому правничої допомоги адвоката, які станом на 07.12.2018 становлять 128 158,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - закрито. Роз'яснено ОСОБА_1 право на звернення до суду для захисту своїх прав в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник 30 вересня 2020 року подав зазначену касаційну скаргу до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

З 08 лютого 2020 року набрали чинності норми Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені, серед іншого, ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, що, на думку заявника, перешкоджає подальшому провадженню у справі, оскільки перебуває на посаді, яка належить до посад державної служби, відтак, спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не цивільного судочинства. Крім того, наголошував на існуванні виняткового значення цієї справи для нього. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди із результатом вирішення спірних правовідносин.

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування, серед іншого, норм Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі-Закон № 889-VIII), зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року та постанові Верховного Суду від 13 квітня 2020 року по справі № 640/20005/18.

З огляду на те, що трудові відносини між позивачем та відповідачем у справі перебувають поза площиною правового регулювання проходження публічної служби, то адміністративний суд не має повноважень надавати оцінку рішенням та діям відповідача по відношенню до позивача за правилами частини 2 статті 2 КАС України. У зв'язку із прийняттям ~law21~ окремі категорії працівників у державних органах втратили статус державних службовців, змінився правовий статус посади головного консультанта відділу супроводження автоматизованих комплексів та прикладеного обладнання управління автоматизованої обробки документів Головного управління документального забезпечення, яка перестала належати до посад державної служби. Таким чином, трудові відносини між позивачем і відповідачем регулюються Кодексом законів про працю України.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктом 6 частини 1 статті 333 КАС України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Враховуючи те, що висновки апеляційного суду відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтею 333 КАС України

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко