Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.09.2019 року у справі №810/4064/18

УХВАЛА

13 вересня 2019 року

Київ

справа №810/4064/18

адміністративне провадження №К/9901/25849/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2019 у справі №810/4064/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара-агро" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Згуртранс", про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2018.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 26.10.2018 подано 06.03.2019, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 вперше подану апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху - несплатою судового збору.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що неможливість своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги є об'єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою та повернення даної скарги судом скаржнику через невиконання вимог ухвали суду не може бути поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження. Крім того, навіть з моменту здійснення сплати судового збору 31.01.2019 до моменту звернення до суду з даною апеляційною скаргою 06.03.2019 минуло більше ніж тридцять днів. Будь-яких обставин, які перешкоджали скаржнику відразу після сплати судового збору надати до суду документ, підтверджуючий таку сплату відповідачем не зазначено, не надано докази, які унеможливлювали подання апеляційної скарги в період з моменту сплати судового збору, до моменту подачі апеляційної скарги, а тому зазначені скаржником причини пропуску визнані судом апеляційної інстанції неповажними.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 22.07.2019 скаржник подав клопотання, в якому просив поновити строк апеляційного оскарження з тих самих підстав.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що апелянт не вказав інших підстав для поновлення строку. Тобто, скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги та не виконано вимоги, які зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, оскільки скаржником вживалися заходи з реалізації права на апеляційне оскарження, однак відсутність можливості сплатити судовий збір призвела до пропущення процесуального строку. Крім того, на думку заявника судом порушено право Відповідача на звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного року. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення, а також те, що у разі відмови у відкритті провадження ГУ ДФС буде позбавлене права на оскарження судового рішення. Разом з тим, саме суд касаційної інстанції є стадією яка дозволяє виправити помилки суду першої та апеляційної інстанції.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними, а сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення оскарження судового рішення. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2019 у справі №810/4064/18.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду