Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.04.2021 року у справі №240/11990/20

УХВАЛА

15 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 240/11990/20

адміністративне провадження № К/9901/11608/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року в справі №240/11990/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини 9937 про визнання дій протиправними, стягнення коштів,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до військової частини 9937, у якому просив:

- визнати протиправними дії щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року без застосування базового місяця січня 2008 року, без урахування складових грошового забезпечення, які не мали разового характеру;

- визнати протиправними дії щодо нарахування і виплати грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 24 жовтня 2018 року без урахування 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого на 01 січня відповідного календарного року відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";

- стягнути заборгованість з виплати індексації грошового забезпечення за період служби з 25 березня 2015 року по 24 жовтня 2018 року в розмірі 94866,31 грн;

- стягнути заборгованість з виплати посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії за період із 01 березня 2018 року по 24 жовтня 2018 року в розмірі 3878,72 грн;

- стягнути заборгованість з виплати компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій у розмірі 19282,72 грн;

- стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку з 24 жовтня 2018 року по 25 липня 2020 року в розмірі 395328,00 грн;

- зобов'язати нарахувати і виплатити суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, недоплаченого грошового забезпечення та компенсації невикористаної додаткової відпустки при звільненні.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

02 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року в справі №240/11990/20.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправними дій щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року без застосування базового місяця січня 2008 року, без урахування складових грошового забезпечення, які не мали разового характеру; визнання протиправними дій щодо нарахування і виплати грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 24 жовтня 2018 року без урахування 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого на 01 січня відповідного календарного року відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; стягнення заборгованості з виплати індексації грошового забезпечення за період служби з 25 березня 2015 року по 24 жовтня 2018 року в розмірі 94866,31
грн; стягнення заборгованості з виплати посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії за період із 01 березня 2018 року по 24 жовтня 2018 року в розмірі 3878,72 грн; стягнення заборгованості з виплати компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій у розмірі 19282,72 грн; стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 24 жовтня 2018 року по 25 липня 2020 року в розмірі 395328,00 грн; зобов'язання, нарахування і виплата суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, недоплаченого грошового забезпечення та компенсації невикористаної додаткової відпустки при звільненні.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у 1 прикордонному загоні Донецько -Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.

Водночас передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, Судом не встановлені та скаржник на такі не посилається.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

За змістом частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що підставою касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Оскільки скаржник, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року в справі №240/11990/20.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

В. Е. Мацедонська