Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.03.2021 року у справі №640/23035/19

УХВАЛА

14 липня 2021 року

Київ

справа №640/23035/19

адміністративне провадження №К/9901/12557/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н. М., розглянувши клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі №640/23035/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі за вказаним позовом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року до закінчення касаційного провадження у цій справі.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник вказав, що у разі виконання оскаржуваних судових рішень в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу поворот їхнього виконання буде ускладненим, оскільки статтею 381 КАС України встановлені обмеження щодо повороту виконання рішення суду в окремих категоріях справ.

У встановлений судом строк позивач подав заперечення на це клопотання. В обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що скаржник помилково ототожнює виконання судового рішення з безпідставним стягненням бюджетних коштів. Вважає, що скаржник намагається нівелювати судові рішення, які набрали законної сили.

Тому просить відмовити у задоволення відповідного клопотання.

Інший учасник справи - Генеральний прокурор України - не подав своїх міркувань та заперечень щодо клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання оскаржуваних рішень. Копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримав 25 травня 2021 року.

Частинами 1 , 2 статті 375 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною 1 статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваних судових рішень.

Виходячи зі змісту наведених норм, зупинення виконання оскаржуваного судового рішення є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції. Натомість судове рішення є обов'язковим до виконання, що забезпечується державою, а зупинення виконання оскаржуваного у касаційному порядку судового рішення на підставі статті 375 КАС України може застосовуватись судом у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об'єктивних для цього обставин і здійснюватися таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.

Отже, для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини. Сподівання і припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Як видно зі змісту клопотання, скаржник не навів переконливих доводів і підстав для зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі №640/23035/19.

Доводи скаржника ґрунтуються на припущеннях, а обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваних рішень, у клопотанні не наведено.

За таких обставин і міркувань у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень належить відмовити.

Керуючись статтями 248, 340, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі №640/23035/19.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена....................

Н. М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду