Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.06.2020 року у справі №240/10080/19

УХВАЛА

14 липня 2020 року

м. Київ

справа № 240/10080/19

адміністративне провадження № К/9901/13386/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Державна казначейська служба України, управління Державної служби охорони при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, про стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Державна казначейська служба України, управління Державної служби охорони при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, в якому просить:

- примусово стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на мою користь одноразову грошову допомогу у розмірі 352400,00 грн, яка була нарахована Управлінням поліції охорони при УМВС України в Житомирській області відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України N 850 від 21.10.2015 шляхом списання коштів з казначейського рахунку Державної казначейської служби України на утримання МВС.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленою другою групою інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції" та не прийняття рішення у визначений п.9 строк. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення, нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленою другою групою інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції" з прийняттям рішення визначеного п.9 Порядку №850 та у строк визначений цим же пунктом. У задоволенні позову в частині примусового стягнення з Міністерства внутрішніх справ України одноразову грошової допомоги у розмірі 352400,00 грн відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року скасовано. Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Державна казначейська служба України, управління Державної служби охорони при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, про стягнення коштів - закрито.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, скаржник 19 травня 2020 року подав до Верховного Суду зазначену касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав відсутності в обґрунтуванні касаційної скарги випадків, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, за наявності яких оскаржувані судові рішення у справах незначної складності можуть бути переглянуті в касаційному порядку, та запропоновано надати уточнену касаційну скаргу із зазначенням таких випадків.

У встановлений судом строк скаржником надано уточнену касаційну скаргу, в якій наголошує на відкритті касаційного провадження у цій справі, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Надавши оцінку викладеним доводам уточненої касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги особі, яка її подала.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Однак, пунктом 2 частини п'ятої вказаної статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частини 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частини 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Разом із тим, заявник, правильно пославшись на частину 5 статті 328 КАС України, не виклав обґрунтувань, щодо питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Крім того, наведена у касаційній скарзі судова практика не може бути прийнята Судом, оскільки по справах №806/116/18, №822/1579/17, №808/1866/16, №806/845/16,286/1560/17 обставини спірних правовідносин є відмінними від обставин у цій справі, де провадження було закрито з тих підстав, що позовні вимоги ОСОБА_1 вже були предметом розгляду в іншій адміністративній справі.

Зміст уточненої касаційної скарги є майже ідентичним змісту первинної касаційної скарги, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у спірних правовідносинах, неповного з'ясування обставин справи та незгоди скаржника із рішенням суду апеляційної інстанції.

Таким чином, недоліки касаційної скарги заявником не усунуто, що є підставою для повернення касаційної скарги особі, яка її подала.

Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених Частиною 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення Частиною 2 статті 332 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно із частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на те, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині обґрунтуванні касаційної скарги з урахуванням випадків, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Державна казначейська служба України, управління Державної служби охорони при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, про стягнення коштів - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко