Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №826/25896/15

ВЕРХОВНИЙ

СУД

УХВАЛА

12.03.2018 м. Київ К/9901/9854/18 №826/25896/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

перевіривши заяву Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2017р. у справі №826/25896/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фава-Технікс" до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" про визнання протиправною бездіяльності,

встановив:

11.12.2017р. Національний банк України звернувся до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від
23.11.2017р. у справі №826/25896/15 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 237 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р. ), яка мотивована неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Так, заявник зазначає, що при прийнятті ухвали, яка на його думку підлягає перегляду, Вищим адміністративним судом України було неправильно застосовано норми Кодексу адміністративного судочинства та Закону України "Про банки і банківську діяльність".

На обґрунтування зазначеної заявником підстави для перегляду судового рішення до заяви додано копії постанови Вищого адміністративного суду України від
21.02.2013р. (К/9991/75982/11) та ухвал цього суду від 09.02.2012р. (К/9991/19230/11), від 17.10.2017р. (К/800/28109/17), від 31.05.2017р. (К/800/36447/16), від 06.04.2017р. (К/800/20050/16), а також постанов Верховного Суду України від 15.12.2015р. (у справі №800/206/15) та від 24.10.2017р. (у справі №21-3926а16), які на думку заявника підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2018р. вказану заяву передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2018р. заяву Національного банку України залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У строк, встановлений судом, заявником виконано вимоги ухвали від 12.02.2018р.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017р. ) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів, зокрема, неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ознайомившись із заявою Національного банку України про перегляд Верховним Судом ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2017р. колегія суддів не вбачає підстав для допуску заяви до провадження, з огляду на наступне.

Постановляючи ухвалу від 23.11.2017р., про перегляд якої подано заяву, касаційний суд, в контексті встановлених фактичних обставин справи, погодився з висновками судів попередніх інстанцій, стосовно протиправної бездіяльності Національного банку України у період з 01.07.2011р. по 28.02.2014р. щодо невжиття належних заходів забезпечення законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "Брокбізнесбанк", яка виразилась у порушенні строків: проведення інспекційної планової перевірки ПАТ "Брокбізнесбанк" не рідше одного разу на 36 місяців; надання ПАТ "Брокбізнесбанк" результатів інспекційної перевірки за період з
01.07.2008р. по 01.08.2013р., встановлених ст.19 ГК України; повідомлення ПАТ "Брокбізнесбанк" про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з 01.07.2008р. по 01.08.2013р. ; в період листопад 2013р. - лютий 2014р. щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "Брокбізнесбанк" на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ "Брокбізнесбанк" за період з 01.07.2008р. по
01.08.2013р. та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням ст. 73 Закону України "Про банки та банківську діяльність", п. 5 гл. 2., п. 4 гл. 3, п. 5 гл. 4, п. 5 гл. 5, п. 4 гл. 6 Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS. При цьому, при постановленні рішення, касаційним судом були враховані судові рішення у справі №826/19469/14 за позовом ТОВ "Євротранском" до Національного банку України. Зазначено, що встановлені у зазначеній справі обставини у рівній мірі стосуються позивача у даній справі, як кредитора банку, а також є встановленими щодо Національного банку як особи, що приймала участь у вирішенні того спору. Крім того, судом було надано оцінку доводам відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та вказано, що обставин, які б мали наслідком залишення позову без розгляду судами не встановлено.

В постанові Вищого адміністративного суду України від 21.02.2013р. касаційний суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у справі, предметом позову в якій було оскарження постанови правління Національного банку України від
05.08.2009р. №447 в частині продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Укрпромбанк" шляхом введення мораторію на задоволення вимог кредиторів на певний період, дійшов висновку, що прийняття Національним банком України спірної постанови не порушило законних прав та інтересів позивача та не створило перешкод для здійснення ним своїх прав, інтересів та свобод. Крім того зазначив, що особою, щодо якої застосовується оскаржувана постанова є ТОВ "Укрпромбанк", а не будь-яка фізична особа, яка користується послугами банку як його вкладник, а тому лише зазначене товариство є належною стороною в правовідносинах, що виникли між ним та Національним банком України. В свою чергу у вкладників банку немає адміністративної процесуальної дієздатності для оскарження спірної постанови.

Аналіз зазначеної постанови у порівнянні з ухвалою касаційного суду, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки вона прийнята у відмінних від цієї справи правовідносинах, і свідчить лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Посилання на ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.02.2012р.,
06.04.2017р., 17.10.2017р. та 31.05.2017р. - є безпідставними, оскільки вони не містять правового висновку щодо застосування норм матеріального права.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.02.2012р. залишено без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011р., згідно з якою розгляду справи по суті не відбулось, а позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.04.2017р., касаційний суд, залишаючи без змін ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від
25.04.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від
07.07.2016р., погодився з висновками цих судів щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення з адміністративним позовом.

До аналогічних висновків дійшов суд касаційної інстанції і в ухвалах від
17.10.2017р. та від 31.05.2017р., якими залишив без змін ухвали судів попередніх інстанцій про залишення позовів без розгляду на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України (в редакції до 15.12.2017р. )

Таким чином, предметом касаційного перегляду в ухвалі від 09.02.2012р. було виключно правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо встановлення адміністративно-процесуальної дієздатності позивача у спірних правовідносинах, а в ухвалах від 06.04.2017р., від 17.10.2017р. та від 31.05.2017р. - правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права стосовно строків звернення до суду.

В свою чергу заява Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2017р. подана з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 237 КАС України, а саме неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Що стосується постанов Верховного Суду України від 15.12.2016р. та від
24.10.2017р. то колегія суддів не може взяти їх для порівняння, оскільки вони прийняті за правилами глави 3 Розділу IV КАС, і, відповідно, не є рішеннями суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, враховуючи доводи заяви про перегляд судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи №826/25896/15 до провадження Верховного Суду.

Керуючись пунктом 1 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017р. ), ст.ст. 237, Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017р. ),

ухвалив:

Відмовити у допуску справи №826/25896/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фава-Технікс" до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", про визнання протиправною бездіяльності до провадження Верховного Суду.

Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук