Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.12.2019 року у справі №260/545/19

УХВАЛА

11 грудня 2019 року

Київ

справа №260/545/19

адміністративне провадження №К/9901/34274/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНХУСТ" на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
05.11.2019 у справі №260/545/19 за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНХУСТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

УСТАНОВИЛ:

10.12.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНХУСТ" на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі №260/545/19.

З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНХУСТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНХУСТ" за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 залишено без змін.

Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
05.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БОН ХУСТ" про розподіл судових витрат шляхом стягнення з Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БОН ХУСТ" витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 9 000 грн.

Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування для реалізація права на касаційне оскарження, дослідила додані до неї матеріали і дійшла висновку про наступне.

Так, предметом оскарження у даній справі є стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 169273,58 грн.

При цьому

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржено судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНХУСТ" на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі №260/545/19 за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНХУСТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

С. Г. Стеценко

Т. Г. Стрелець

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду