Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.05.2021 року у справі №640/25714/19

УХВАЛА

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 640/25714/19

адміністративне провадження № К/9901/28690/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М. В., перевіривши касаційну скаргу Ради адвокатів міста Києва на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, третя особа - Рада адвокатів міста Києва, про визнання протиправною та скасування відповіді, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

визнати протиправною та скасувати відповідь Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України від 02 вересня 2019 року №1153/0/2-19;

зобов'язати відповідача внести відомості до Єдиного реєстру адвокатів України відповідно до вимог частини 2 статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо адвоката ОСОБА_1 - керуючого АБ "Адвокат Білицький" на підставі витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії АА №028711 від 18 квітня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано відповідь Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України від 02 вересня 2019 року №1153/0/2-19.

Зобов'язано Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України внести відомості до Єдиного реєстру адвокатів України відповідно до вимог частини 2 статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо адвоката ОСОБА_1 - керуючого АБ "Адвокат Білицький" на підставі витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії АА №028711 від 18 квітня 2019 року.

У поданій касаційній скарзі Рада адвокатів міста Києва з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.

08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

За правилами частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам КАС України, Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

У касаційній скарзі представник третьої особи посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме, що суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі №826/16397/18 і неправильно врахував правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі №826/10717/18, від 11 червня 2020 року у справі №826/1765/18, від 10 вересня 2020 року у справі №826/2079/18.

Щодо вказаних посилань Верховний Суд зазначає, що скаржник фактично не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, при цьому не обґрунтовує яку саме правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі №826/16397/18 не врахував суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі № 640/25714/19. З тексту касаційної скарги вбачається, що заявник касаційної скарги цитує уривки із згаданої постанови Верховного Суду без зазначення правової позиції, що на думку скаржника, не застосована.

Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини 4 статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини п 'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини п 'ятої статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини п 'ятої статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Як вбачається з рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року справу № 640/25714/19 розглянуто у порядку спрощеного провадження, однак заявник касаційної скарги не наводить обґрунтованих підстав можливості перегляду у касаційному порядку судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга Ради адвокатів міста Києва підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі № 640/25714/19.

Керуючись ст.ст. 169, 328, 330, 332 КАС України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Ради адвокатів міста Києва на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, третя особа - Рада адвокатів міста Києва, про визнання протиправною та скасування відповіді, зобов'язання вчинити дії повернути скаржнику.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяМ. В. Білак