Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2018 року у справі №761/26965/17

УХВАЛА

10 липня 2018 року

Київ

справа №761/26965/17

адміністративне провадження №К/9901/44368/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Державної пенітенціарної служби України

на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року

за позовом ОСОБА_2

до Державної пенітенціарної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2018 року касаційну скаргу Державної пенітенціарної служби України на постанову Шевченківського районного суду м.

Києва від 12 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) (далі - КАС України) та недотримання статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень) (далі - КАСУ) та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав, які б підтверджували поважність пропуску такого строку.

27 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду клопотання Державної пенітенціарної служби України про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору задоволено, процесуальний строк продовжено до 15 травня 2018 року.

На виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху 27 квітня 2018 року скаржником надано платіжне доручення від 25 квітня 2018 року № 691 про сплату судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 512,00 грн.

Відтак, вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху в частині надання документа про сплату судового збору скаржником виконано.

16 квітня 2018 року на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху до Верховного Суду надійшла заява Державної пенітенціарної служби України про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що вперше касаційну скаргу ним було подано у межах процесуальних строків встановлених статтею 212 КАСУ. Проте ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2018 року касаційну скаргу повернуто скаржнику, у зв'язку з неусуненям недоліків останньої, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 28 грудня 2017 року.

Скаржник зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 26 січня 2018 року отримано ним 06 березня 2018 року.

Розглянувши заяву скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів прийшла до висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з підпунктом 14 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Частиною 2 статті 212 КАСУ визначено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Частиною 2 статті 212 КАСУ, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до Частиною 2 статті 212 КАСУ - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 254 КАСУ постанова або ухвала суду апеляційної набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" (далі-Закон № 3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону 3262-IV).

Відповідно до ~law17~ судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог ~law18~.

Згідно з інформацією, що міститься в Реєстрі ухвала Верховного Суду від 26 січня 2018 року була оприлюднена 29 січня 2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, відтак, інформацію про повернення касаційної скарги скаржник мав можливість отримати з Реєстру 29 січня 2018 року, однак, повторно касаційну скаргу подав 22 березня 2018 року.

Пунктом 6 частини 5 вищевказаної статті КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Крім того, у пункті 41 рішення від 03 квітня 2008 року по справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (CASE OF UNIУN ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN № 11681/85).

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Зважаючи на наведене, вказані скаржником у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження причини його пропуску, не є поважними в розумінні наведених вище вимог процесуального закону.

З урахуванням вищенаведеного у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 44 121 248 329 332 333 355 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, викладені у заяві Державної пенітенціарної служби України.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної пенітенціарної служби України на постанову Шевченківського районного суду м.

Києва від 12 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_2 до Державної пенітенціарної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

М.І. Гриців

Н.В. Коваленко