Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.05.2021 року у справі №160/10651/19

УХВАЛА

11 травня 2021 року

м. Київ

справа № 160/10651/19

адміністративне провадження № К/9901/15307/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.,

перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лаврищева Вікторв В'ячеславовича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, особа, яка подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_1, про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

В жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Дніпровської міської ради щодо непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,900 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянці ОСОБА_2;

- зобов'язати відповідача розглянути питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради № 361/48 від 25.09.2019 в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), які знаходяться у АДРЕСА_1, площею 0,839 га.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність посадових осіб Дніпровської міської ради, про непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0900 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянці ОСОБА_2.

Зобов'язано Дніпровську міську раду повторно розглянути питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0900 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянці ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року залишено без змін.

27.04.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі №160/10651/19.

Предметом оскарження в даній справі є бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд позивачці.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування для реалізації права на касаційне оскарження, дослідила додані до неї матеріали і дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржено судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лаврищева Вікторв В'ячеславовича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі №160/10651/19 за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, особа, яка подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_1, про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук