Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.12.2020 року у справі №280/2188/20

УХВАЛА

11 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 280/2188/20

адміністративне провадження № К/9901/32988/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів - Губської О. В., Жука А. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 280/2188/20 за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центра Північного регіону (військова частина А3306) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

03 грудня 2020 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За наслідками перевірки касаційної скарги суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Верховний Суд ухвалою від 17 грудня 2020 року визнав неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження та залишив без руху касаційну скаргу позивача, надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та приведення касаційної скарги у відповідність вимогам КАС України, а саме скаржнику необхідно було зазначити підстави касаційного оскарження передбачені частиною 4 статті 328 КАС України та навести обставини передбачені "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, скаржник 22 грудня 2020 року отримав ухвалу Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху. У строк, встановлений судом, скаржник не подав до суду заяву на усунення недоліків

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 332 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналіз указаних положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що у випадку залишення касаційної скарги без руху з підстав неповажності причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник повинен зазначити інші підстави для поновлення такого строку, ніж ті, що були зазначені при зверненні з касаційною скаргою та яким суд уже надав оцінку, і надати докази на підтвердження таким підставам.

Станом на час прийняття вказаної ухвали жодних заяв, клопотань про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними доказами поважності причин пропуску такого строку, ОСОБА_1 до Суду не подавала, крім того уточненої касаційної скарги з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження до Верховного Суду не надходило.

Таким чином вимоги ухвали Верховного Суду від 17 грудня 2020 року про залишення без руху скаржник не виконав.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" від 23 жовтня 1996 року; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" від 19 грудня 1997 року.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 280/2188/20.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіМ. В. Білак О. А. Губська А. В. Жук