Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.03.2019 року у справі №761/24192/17

УХВАЛА

06 березня 2019 року

Київ

справа №761/24192/17

адміністративне провадження №К/9901/5236/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л. Л.,

суддів: Гімона М. М., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі №761/24192/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної пенітенціарної служби України, в особі Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

21.02.2019 ОСОБА_2 звернувся до суду касаційної інстанції з указаною касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом якої є перерахунок та виплата одноразової грошової допомоги.

Згідно частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що зазначена справа має виняткове значення для нього.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі №761/24192/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної пенітенціарної служби України, в особі Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

Л. Л. Мороз

М. М. Гімон

О. П. Стародуб,

Судді Верховного Суду