Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.05.2019 року у справі №215/3683/18

УХВАЛА

08 травня 2019 року

Київ

справа №215/3683/18

адміністративне провадження №К/9901/12627/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В. М.,

суддів - Данилевич Н. А., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019

у справі № 215/3683/18

за позовом ОСОБА_2

до Держави Україна в особі Пенсійного фонду України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 у справі № 215/3683/18, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019, адміністративний позов повернуто позивачеві.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Положеннями пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги до форми та змісту позовної заяви.

Стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України містить перелік документів, що додаються до позовної заяви.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У зв'язку із невідповідністю позовної заяви вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

Зазначену ухвалу направлено позивачу на адресу, зазначену ним у позовній заяві, проте на адресу суду першої інстанції повернувся конверт із копією відповідної ухвали з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно із частиною 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України часники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному частиною 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до змісту абзацу четвертого частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

При цьому беруться до уваги положення частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Таким чином, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
03.10.2018 про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи положення пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України та те, що недоліки позовної заяви у встановлений строк усунені не були, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку щодо повернення позовної заяви позивачу.

Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судами норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі № 215/3683/18.

2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді Н. А. Данилевич

В. М. Шарапа