Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.12.2019 року у справі №160/5455/19

УХВАЛА

05 березня 2020 року

Київ

справа №160/5455/19

адміністративне провадження №К/9901/35799/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів - Загороднюка А. Г., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року у справі №160/5455/19 за позовом ОСОБА_1 до Тернівського відділення поліції Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

21 грудня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

Верховний Суд ухвалою від 24 грудня 2019 року залишив касаційну скаргу без руху у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження та відсутністю квитанції про сплату судового збору.

Також, відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, надання відповідних доказів, а також усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі, а саме 1921,00 гривень.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 28 лютого 2020 року, ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору та причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржником повторно зазначаються причини, які вже були визнані судом неповажними.

Так, щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 повторно зазначає, що Суд не з'ясував дату вручення йому судового рішення, не витребував належні докази. Вказує, що зворотні поштові повідомлення, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення знаходяться в матеріалах справи. Щодо обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначив, що має скрутне матеріальне становище, що унеможливлює сплату ним збору у розмірі визначеним законодавством, однак належних доказів не надав.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому частиною 1 статті 13 КАС України порядку.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006).

В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку на касаційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.

Щодо посилань скаржника про наявність в матеріалах адміністративної справи зворотних поштових повідомлень, що підтверджують дату отримання ним оскаржуваного судового рішення, колегія суддів зазначає, що матеріали справи №215/4684/17 у Верховному Суді відсутні і на стадії вирішення питання про відкриття провадження Суд позбавлений можливості встановити наявність зазначених доказів.

Однак, скаржник відповідно до частини 1 статті 44 КАС України має право ознайомлюватись з матеріалами справи та робити з них витяги, копії на підтвердження обґрунтувань щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження

Таким чином, наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року у справі №160/5455/19.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року у справі №160/5455/19 за позовом ОСОБА_1 до Тернівського відділення поліції Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

М. В. Білак

А. Г. Загороднюк

О. В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду