Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.06.2021 року у справі №380/7373/20

УХВАЛА

07 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 380/7373/20

адміністративне провадження № К/9901/20069/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Соколова В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини А0583

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року

у справі №380/7373/20

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А0583

про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини А0583 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі №380/7373/20.

Ухвалою Верховного Суду 11 червня 2021 року відмовлено в задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору, відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними, а касаційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку на касаційне оскарження та несплати судового збору.

Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (код 0102933806941) копія ухвали суду від 11 червня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху отримано скаржником 22 червня 2021 року.

05 липня 2021 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, платіжне доручення №304 від 24 червня 2021 року про сплату судового збору та заява про усунення недоліків касаційної скарги в частині поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку поважними.

Таким чином, недоліки касаційної скарги в частині сплати судового збору за подання касаційної скарги було усунуто.

У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник повторно вказує, що рішення суду апеляційної інстанції на його адресу не надходило.

Зазначеним підставам для поновленні строку на касаційне оскарження судом вже надавалась оцінка при залишення касаційної скарги без руху і такі підстави були вже визнані судом неповажними. Крім цього, суд звертає увагу, що скаржником не надано будь яких доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження.

Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

У відповідності до частини 4 статті 321 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції приймаються, проголошуються, вручаються (видаються або надсилаються) учасникам справи в порядку, встановленому главою 9 розділу частини 4 статті 321 КАС України, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Згідно частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

У відповідності до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зазначений скаржником довід не може свідчити про ненаправлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови, оскільки обов'язок такого направлення/вручення встановлено процесуальним законом (стаття 251 КАС України), а скаржником не надано належних та достатніх доказів свого твердження, якими, на переконання касаційного суду можуть бути, зокрема, письмові відповіді (довідки) суду, у провадженні або на зберіганні в якого знаходиться справа, про наявність/відсутність в матеріалах справи супровідного листа про направлення відповідного судового рішення, повідомлення про доставлення судового рішення на офіційну електронну адресу особи, повідомлення про вручення/невручення поштового відправлення з таким рішенням, розписок про отримання судового рішення; копією опису документів, що містяться в матеріалах справи, тощо.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" (далі-Закон №3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - реєстр), що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону 3262-IV).

Відповідно до ~law22~ судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог ~law23~.

Згідно з інформацією, що міститься в реєстрі, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року оприлюднена 09 березня 2021 року, водночас в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження від 05 липня 2021 року не зазначені обставини, які заважали скаржнику ознайомитись з оскаржуваним судовим рішенням без невиправданих зволікань та звернутись із касаційною скаргою у строк, передбачений КАС України

Доводи скаржника пов'язані з запровадження карантинних заходів відповідно до постанови Уряду від 11 березня 2020 року №211 та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, Суд не бере до уваги, з огляду на наступне.

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України (далі - ~law24~).

~law25~ законодавець по-іншому врегулював питання процесуальних строків під час дії карантину, які були продовжено на строк дії карантину Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Так, ~law26~ пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N48, ст. 436) викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law27~ від 18 червня 2020 року встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності ~law28~.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених ~law29~.

20-денний строк з дня набрання чинності ~law30~ закінчився 06 серпня 2020 року.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування, крім тих, що були наведені у касаційній скарзі і які визнані судом неповажними, скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.

Враховуючи положення частин 1 та 2 статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.

Станом на день постановлення цієї ухвали на виконання ухвали Верховного Суду від 11 червня 2021 року, будь-яких інших заяв чи клопотань від скаржника до суду не надходило.

Тому, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на наведене та виходячи з того, що на вимогу суду скаржником не наведено інших причин поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України, Суд-

УХВАЛИВ:

1. В задоволені клопотання Військової частини А0583 про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини А0583 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі №380/7373/20.

3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена....................................................

А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

В. М. Соколов

Судді Верховного Суду