Історія справи
Ухвала КАС ВП від 08.07.2021 року у справі №826/954/16

УХВАЛАпро відмову у відкритті касаційного провадження07 липня 2021 рокум. Київсправа № 826/954/16адміністративне провадження № К/9901/22381/21Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Н. В. Коваленко,суддів: Я. О. Берназюка, В. М. Шарапи
перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ Банк "Контракт" з ринку на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство Банк "Контракт", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,УСТАНОВИЛ:У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" Шкурка Віктора Михайловича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" щодо обмеження здійснення банківських операцій щодо виплати коштів за рахунком ОСОБА_1 у Публічному акціонерному товаристві Банк "Контракт";- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" про обмеження здійснення банківських операцій щодо відшкодування коштів за рахунком ОСОБА_1 у Публічному акціонерному товаристві Банк "Контракт";
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" зняти обмеження на проведення банківських операцій щодо виплат відшкодування за рахунком ОСОБА_1 з сумою відшкодування у розмірі 140 000 грн;- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з сумою відшкодування;- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт", що має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з сумою відшкодування в розмірі 140 000 грн;- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити до загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, що має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з сумою відшкодування в розмірі 140 000 грн.Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з сумою відшкодування у розмірі 140 000 грн.Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт", що має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з сумою відшкодування в розмірі 140 000 грн.Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити до загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, що має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з сумою відшкодування в розмірі 140 000 грн.В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.Відповідно до електронного бланку про відправлення рекомендованого поштового відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 0100192116672 касаційна скарга направлена до Верховного Суду 16 червня 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.За правилами частини
1 статті
334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку із протиправною бездіяльністю Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з сумою відшкодування у розмірі 140 000 грн.
Встановлено, що судом першої інстанції призначено та розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження.Пунктом
8 частини
2 статті
129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Згідно із частиною
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -
КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених
КАС України.Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.Відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в" та "г" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами "а " - "г" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставами для відкриття касаційного провадження скаржник зазначає підпункти "а ", "в" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України, зокрема, вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.Суд критично оцінює наведену підставу касаційного оскарження, оскільки вказане обґрунтування не дає підстав вважати, що ця справа має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.Стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник належних обґрунтувань щодо винятковості цієї справи не наводить.При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
Окрім того, колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 листопада 2018 року у справі № 440/356/17 та Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 800/369/17, оскільки вони мають інший суб'єктний склад, предмет та підстави позову.Щодо посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції не досліджено всі зібрані докази, зокрема, копію рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 лютого 2018 року № 387 та витяг із Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у
ПАТБанк "Контракт" щодо ОСОБА_1, якими, зі слів скаржника, підтверджується виправлення відповідачами порушень, які стали підставою для звернення позивача із позовом до суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.Відповідно до пункту
1 частини
2 статті
353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту
1 частини
2 статті
353 Кодексу адміністративного судочинства України.З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Судом може бути враховано доводи скаржника стосовно допущення порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині недослідження всіх доказів лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження передбачених пунктами
1,
2,
3 частини
2 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України.Оскільки касаційна скарга не містить належних та достатніх обґрунтувань підстав касаційного оскарження, передбачених частинами
2 та
4 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно посилання скаржника на недослідження всіх доказів у справі не може бути беззаперечною підставою для касаційного перегляду судового рішення.
При цьому, дослідивши зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів зазначає, що в суді першої інстанції відповідачі не подавали взагалі відзиву на позовну заяву, а в суді апеляційної інстанції доводи скаржника про виправлення допущенних порушень не були покладені в основу відзиву на апеляційну скаргу, оскільки вимоги про закриття апеляційного провадження у зв'язку із вказаними обставинами відповідачами не заявлялося.
КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку.Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.Враховуючи викладені вимоги
КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а "- "г" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.Згідно з пунктом
1 частини
1 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями
248,
328,
333,
355,
359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний СудУХВАЛИВ:1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ Банк "Контракт" з ринку на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство Банк "Контракт", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, .2. Надіслати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ Банк "Контракт" з ринку копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. КоваленкоСуддя Я. О. БерназюкСуддя В. М. Шарапа