Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.09.2020 року у справі №420/5247/19

УХВАЛА

08 липня 2021 року

м. Київ

справа № 420/5247/19

адміністративне провадження № К/9901/17772/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Єресько Л. О., Жука А. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними постанов, вимоги та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19.

Верховний Суд ухвалою від 20 травня 2021 року залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної скарги, викладеної державною (українською) мовою разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші підстави пропуску такого строку з наданням відповідних доказів їх поважності.

Ухвалою від 15 червня 2021 року Верховний Суд задовільнив клопотання ОСОБА_1 та продовжив строк на усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали Верховного Суду від 20 травня 2021 року, на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

На виконання ухвали від 20 травня 2021 року та в межах наданого строку, позивачка надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу викладену державною мовою, у якій, зокрема, повторно заявила клопотання про поновлення строку касаційного оскарження. Однак інших підстав поважності пропуску такого строку із наданням відповідних доказів, ніж ті, що були визнані ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року неповажними, не зазначила.

Так, ОСОБА_1 вказує, що оскільки первісну касаційну скаргу нею подано до суду касаційної інстанції в межах встановленого статтею 329 КАС України строку, а повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права на повторне звернення зі скаргою до суду, такий строк має бути поновлено.

Проте, такі підстави пропуску строку касаційного оскарження Суд не може визнати поважними з огляду на наступне.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, позивачка вже зверталася до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, однак ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 5 листопада 2020 року, від 20 січня 2021 року та від 14 квітня 2021 року її касаційні скарги були повернуті особі, яка їх подала з огляду на невиконання нею вимог ухвал Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відтак, зважаючи на значний пропуск строку (майже один рік), клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, оскільки неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Водночас, слід зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.

Отже, станом на день постановлення цієї ухвали, недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2021 року, скаржником не усунуто у повному обсязі.

Пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин і правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними постанов, вимоги та зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена....................................................

Н. М. Мартинюк

Л. О. Єресько

А. В. Жук,

Судді Верховного Суду