Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.06.2019 року у справі №640/5380/19

УХВАЛА

03 липня 2019 року

Київ

справа №640/5380/19

адміністративне провадження №К/9901/16047/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
16.04.2019 у справі №640/5380/19 за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Базис" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платників податків,

встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулось до адміністративного суду з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Базис" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платників податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2019 Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, а заяву повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2019 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 03.06.2019 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2019 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зв'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, податковим органом направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо такої сплати, яке мотивовано неналежним фінансуванням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з державного бюджету та відсутністю на рахунку заявника грошових коштів

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги позивач зазначає, що копія постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №640/5380/19 була отримана представником заявника 02.05.2019. Враховуючи наведене, на думку податкового органу, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві строк на касаційне оскарження не пропущено.

Проте, жодних доказів на підтвердження наведених у заяві про поновлення пропущеного строку обставин позивачем не надано.

У даному випадку належними доказами факту отримання копії оскаржуваного судового рішення можуть бути, наприклад: поштовий конверт в якому оскаржувану постанову було направлено рекомендованим листом на адресу позивача з відтиском штемпелю відділення поштового зв'язку або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення копії відповідного судового рішення на адресу заявника.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України (в редакції від
03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених позивачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків щодо такої сплати, податковий орган посилається на відсутність коштів цільового призначення.

Однак, вказані посилання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не можуть бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги буз руху у відведене ний судом строк, оскільки податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.

Разом з тим, податковим органом не надано доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №640/5380/19 та отримання відповідного фінансування з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №640/5380/19.

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків у справі №640/5380/19.

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №640/5380/19 за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Базис" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платників податків.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

Судді Верховного Суду