Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.12.2020 року у справі №295/6597/19

УХВАЛА

07 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 295/6597/19

адміністративне провадження № К/9901/30894/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Губської О. А.,

суддів - Білак М. В., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року у справі №295/6597/19 за позовом громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення з України іноземця,

встановив:

Громадянин Республіки Камерун ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення головного спеціаліста Житомирського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області Андрійчука С. Д. № 11 від 12.04.2019 про примусове повернення за межі України громадянина Камеруну ОСОБА_1 та зобов'язання його покинути територію України у термін до 16 квітня 2019 року.

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 19 серпня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року апеляційну скаргу громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 задоволено повністю, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2020 року скасовано, позов громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення головного спеціаліста Житомирського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області Андрійчука С. Д. № 11 від 12.04.2019 про примусове повернення за межі України громадянина Камеруну ОСОБА_1 та зобов'язання його покинути територію України у термін до 16 квітня 2019 року.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 16 листопада 2020 року.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми Кодексу обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Предметом розгляду цієї справи є рішення головного спеціаліста Житомирського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області Андрійчука С. Д. № 11 від 12.04.2019 про примусове повернення за межі України громадянина Камеруну ОСОБА_1 та зобов'язання його покинути територію України.

З огляду на зазначене, зважаючи на предмет розгляду справи за своєю суттю вона є справою щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України, та відповідно до частини 6 статті 12 КАС України належить до категорії малозначних.

Отже, виходячи з предмету спору та статусу позивача, який є іноземцем і перебуває на території України, спір, що виник між сторонами віднесено до справ незначної складності, рішення у яких не підлягають касаційному оскарженню.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі заявником не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року у справі №295/6597/19 за позовом громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення з України іноземця.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. А. ГубськаСудді М. В. Білак Н. М. Мартинюк