Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.07.2021 року у справі №9901/263/21

УХВАЛА

06 липня 2021 року

Київ

справа №9901/263/21

адміністративне провадження №П/9901/263/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Данилевич Н. А., Губської О. А., Загороднюка А. Г., Калашнікової О. В.,

перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України, Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

УСТАНОВИЛ:

02 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Президента України, Кабінету Міністрів України про:

- визнання протиправними та незаконними дій Президента України, які виразились у прийнятті останнім Указу від 30 червня 2020 року №258/2020 "Про затвердження схеми ротації членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

- визнання протиправною та незаконною бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невидання розпоряджень про звільнення з посад членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статті 171 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених статті 171 КАС України.

Зі змісту позовної заяви та сформованих позивачем позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги: про визнання протиправними дій щодо прийняття Указу від 30 червня 2020 року №258/2020 - до Президента України Зеленського Володимира Олександровича та про визнання протиправною бездіяльності щодо невидання розпоряджень про звільнення з посад членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - до Кабінету Міністрів України.

Главою 2 розділу І "Загальні положення" КАС України визначено правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, відповідно до яких КАС України розрізняє предметну, інстанційну та територіальну юрисдикції (підсудність).

Правила виключної підсудності регулюють положення статті 27 КАС України, згідно з частиною третьою якої підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається статті 27 КАС України.

Частиною 4 статті 22 КАС України передбачений вичерпний перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, а саме: справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України визначені у статті 266 КАС України, частиною першою якої передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Статтею 20 КАС України закріплено правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів та визначено перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, та справ, які підсудні окружним адміністративним судам.

Таким чином, ОСОБА_1 об'єднав позовні вимоги як до Президента України, які з урахуванням положень частини 4 статті 22 КАС України підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, так і до Кабінету Міністрів України, які з урахуванням пункту 5 частини 1 статті 266 КАС України, не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

В свою чергу, частиною 5 статті 172 КАС України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання позивачем в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної інстанційної підсудності.

Відповідно до частини 6 статті 172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

Отже, визначальною умовою для роз'єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз'єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Зазначений припис спрямований на те, щоб суб'єкт правовідносин міг з дотриманням принципів адміністративного судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 серпня 2019 року у справі №9901/430/19 указала, що системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Проте таке роз'єднання може мати місце лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз'єднав позовні вимоги.

За таких обставин в даному випадку, роз'єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом Верховним Судом як судом першої інстанції є неможливим, оскільки вимоги ОСОБА_1, заявлені до Кабінету Міністрів України, не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України).

Враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява підлягає поверненню особі яка її подала.

Керуючись статтями 22, 160, 169, 172, 266, 294 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України, Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути особі, яка її подала.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів із дня її підписання.

Судове рішення Верховного Суду у таких справах набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду....................................................................

Ж. М. Мельник-Томенко Н. А. Данилевич

О. А. Губська

А. Г. Загороднюк

О. В. Калашнікова

Судді Верховного Суду